Потрібен закон про намети,

      Людям, що беруть участь в акції «Нашої України» зі збору підписів за всенародні вибори Президента, намагаються завадити ледь не в більшості областей і, що показово, — під однаковими приводами. Почавши з Донецька, де було затримано голову облвиконкому партії «Реформи і порядок» Ігоря Секінаєва зі складанням протоколу про адміністративне порушення — мовляв, шкодив своїм наметом благоустрою міста, — подібну практику взяли на озброєння й правоохоронці в інших регіонах.

      Доходить і до застосування сили. У місті Орджонікідзе Дніпропетровської області на міському ринку «нашоукраїнські» активісти під керівництвом Людмили Рябченко спокійно виконували свою громадську роботу, збираючи підписи і спілкуючись з перехожими. Та по обіді на них «наїхали» троє молодиків у цивільному і наказали забиратися геть, бо ті жінки, мовляв, не мали дозволу міської влади. Панянки цим, звісно, обурились. У відповідь молодики (що цікаво — не міліціонери, принаймні не в формі) натягли наручники на Людмилу Рябченко. Інцидент вичерпався лише після того, як зібрався натовп, а колишній офіцер міліції доступно пояснив хлопцям, що вони не праві і можуть мати проблеми з Фемідою...

      Виявляється, намет відтепер потрібно вважати «пересувною малою архітектурною формою». Принаймні так подібні легкі тенти класифікував протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо намету, в якому збирали підписи на підтримку акції «Україні — народного Президента» в Сумах. Автор цього документа, виконуючий обов'язки начальника відділу ЖКГіБ Юрій Гаєвий звинуватив куратора сумського «крила» «нашоукраїнської» акції Олександра Лаврика, помічника-консультанта народного депутата України Петра Ющенка в тому, що ця «форма» встановлена без дозволу міської ради.

      Акція стартувала в Сумах 8 листопада, як і по всій Україні. Про що Олександр Лаврик надіслав повідомлення сумському міському голові Володимирові Омельченку, зазначивши, що при збиранні підписів для зручності громадян встановлюються тимчасові споруди (намети). Далі йде детальне тлумачення поняття «тимчасова споруда»: під цим «слід розуміти будівлі, що носять непостійний характер, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів, та не потребують дозволу на виконання будівельних робіт, що видаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю згідно зі статтею 29 Закону України «Про планування та забудову територій»; постанови Кабінету Міністрів від 7.04.1995 р. №253 «Про внесення змін до деяких рішень уряду України з питань державного архітектурно-будівельного контролю» та Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5.12.2000 р. №273...»

      Утім ці посилання та заздалегідь висловлена мерові вдячність «за сприяння в реалізації громадянами своїх конституційних прав» не справили враження на міську владу. Її погляд на тимчасові споруди явно інший, тому за порушення Олександр Лаврик мусив відповідати перед адміністративною комісією. З пред'явленими звинуваченнями «нашоукраїнець» не згодився. Подібні претензії, вважає він, можна було б висловити щодо наметів, у яких ведеться підприємницька діяльність. «Я пояснював, що збір підписів підприємницькою діяльністю не є, — каже Олександр Лаврик, — але...»

      Зауважимо, що намети не сподобалися міській владі від самого початку. Перші санкції щодо них намагався застосувати головний спеціаліст міського управління архітектури Олександр Стрельченко ще 8 листопада. Аргументи його були на кшталт такого: під наметом може відбутися прорив комунікацій, і вони завадять ремонтним роботам. Можна зазначити, що з того недавнього часу, як повідомляють інформаційні служби, пан Стрельченко вже здобув нову посаду — начальника міської інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.

      Чи варто говорити, що адмінкомісія розділила владну точку зору на намети? Аби остаточно з'ясувати актуальну проблему нових архітектурних форм, Олександу Лаврику довелося звернутися до Зарічного суду Сум. Що скаже Феміда?

      А тим часом до наметів, певно ж, варто поставитися серйознiше. Можливо, стосовно них слід навіть прийняти новий законопроект. Тим паче що вибори незабаром. Принаймні хочеться сподіватися, що самі активні поборники наметів як «пересувних малих архітектурних форм» панове Стрельченко та Гаєвий послідовно дотримуватимуться своєї позиції. Скажімо, перед тим, як вирушити відпочивати з наметом, братимуть відповідні дозволи. Якщо їхатимуть до лісу, то, напевне, в обласному житлово-комунальному управлінні, відповідному лісгоспі та управлінні екології. Якщо раптом заманеться мандрувати на байдарках (човнах), та ще й територією не однієї області, то, зрозуміло, треба буде брати подібні дозволи у всіх областях, і, певно, до дозвільних організацій в такому випадку варто буде додати ще й якісь існуючі водні інспекції. Та й узагалі, може, в такому разі намети варто буде ставити за межею прилеглої до берегів водоохоронної зони: що там — кілометр туди-сюди, а от для річки — безпечніше.

      До речі, за підсумками останнього тижня, Сумщина поставила під зверненнями акції «Україні — народного Президента» понад 28 тисяч підписів.