Про цей інцидент поблизу села Верхоріччя Бахчисарайського району Центр громадських зв'язків кримського главку міліції повідомив доволі скупо. Мовляв, при спробі крадiжки 100 метрів водовідної труби було затримано «розкрадачів металу із Донецька». Порізані труби планували вивезти на одну із сімферопольських баз і продати за ціною нових. І далі: «за даним фактом проводяться оперативні заходи, встановлюється власник незакінченого водоводу». Проте заковика в тому, що власника правоохоронці навряд чи «вичислять» навіть удень з вогнем , бо його просто не існує. Принаймні так вважає глава Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров, який розлого розповів про цю оборудку спеціально для «УМ».
«Цей водовід почали будувати у 1995 році з ініціативи тодішнього прем'єра автономії Анатолія Франчука. Тоді в Криму, і на ПБК зокрема, була посуха, і в Ялту доставляли питну воду водовозками, — каже районний голова. — А під селом Віліно було велике підземне озеро. Звідти й почали тягнути водовідну гілку діаметром один метр. Проклали 32 кілометри, залишилось якихось п'ять з половиною. Проте роботу не завершили, хоча вже було витрачено 60 мільйонів гривень. Об'єкт ніким не охоронявся, більше того, не був визначений і його господар, бо на той час замовник робіт (Ялтинське УКБ) був ліквідований. З того часу і почалося розграбування Вілінського водоводу. За деякими даними, у 2003 році розкопали і викрали чотири кілометри труби. Коли мене призначили керівником району, я відразу написав листа на ім'я Бурдюгова (тодішнього керівника Радміну Криму. — Авт.). Він iз цього приводу зібрав комісію і дав доручення передати водовід на баланс ГоловУКБ».
Проте нічого так і не зробили. Пан Умеров припускає, що нині розпочався другий етап розграбування, бо, за окремими даними РДА, «копачі» замовили техніку на відриття ще чотирьох кілометрів водоводу. Нещодавно в райраду зателефонувала сільголова Верхоріччя пані Акішева і повідомила, що якісь невідомі люди копирсаються у полі біля села. Голова Бахчисарайської РДА зателефонував начальниковi райвідділу міліції Шевкету Куртемінову, i той негайно виставив нічну засаду.
«Уже наступного ранку міліція затримала дві автомашини: КамАЗи з донецькими номерами, завантажені порізаними трубами. Два водії і два газозварювальники теж із Донецька, — каже Ільмі Умеров. — Ми виїжджаємо на місце і застаємо таку картину: приблизно на два кілометри вирита траншея, і труба у ній вже порізана на 12-метрові шматки. З цього приводу я поінформував письмово й усно начальника кримської міліції, СБУ, представника Президента Геннадія Москаля , прем'єра і голову Верховної Ради АРК».
Як з'ясувалося, не гребують подібними кримінальними розкопками й місцеві «металісти». Так, за даними кримської міліції, з початку року затримано шість злочинних груп, які у погоні за металом розкомпектували зрошувальні системи і насосні станції у Сакському, Красногвардійському, Первомайському, Сімферопольському й у тому ж Бахчисарайському районах. Державі заподіяно матеріальних збитків більш ніж на 150 тисяч гривень. За цими фактами порушено 41 кримінальну справу, 23 справи вже направлено до суду.
Однак на цьому правоохоронці не думають зупинятись: з 20 жовтня по 20 грудня 2006 року в Криму буде проведено комплекс оперативно-профілактичних заходів під умовною назвою «Метал».
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
