Росія так і не заявила свого чіткого ставлення до референдуму в ПМР: визнає вона його легітимним чи ні? Загальна теза російських офіційних коментарів така: ні «так», ні «ні», а результати плебісциту вважати консультаційними. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що питання за наслідками рефeрендуму слід вирішувати з Молдовою за столом переговорів.
А тим часом Тирасполь посилює відцентрові тенденції — президент ПМР Ігор Смирнов зініціював внесення поправок до Конституції невизнаної республіки з тим, щоб «гармонізувати політико-правову систему Придністров'я і Російської Федерації, створення надійної основи для подальшої інтеграції у правовий, економічний, культурний, інформаційний, освітній простір Росії». Повідомлення такого змісту розповсюдила вчора прес-служба президента ПМР. Пропоновані Смирновим поправки передбачають, зокрема, запровадження у Придністров'ї посади голови Кабінету Міністрів і надання КМ повної компетенції з правом ухвалювати самостійні рішення (досі Кабмін називався трохи розпливчасто — «виконавчий орган державної влади»). Відтак КМ набуває реальних повноважень у бюджетній та податковій сферах. Голову уряду призначатиме Верховна Рада ПМР. Президент Смирнов заявляє, що розраховує на широку дискусію в республіці навколо нових поправок, проте наголошує, як пише агенція РІА «Новості»: «водночас дискусія не може і не повинна підміняти собою ключову мету пропонованої реформи — виконання волі народу, висловленої на рефeрендумі 17 вересня». Іншими словами — як не дискутуйте, a змінювати Конституцію треба лише під майбутнє возз'єднання з Росією.
Поїзд, отже, потроху рушає туди, куди йому треба, на очах у розпачливої Європи.
Декларація фінського головування в ЄС містить заклик до всіх учасників переговoрів у форматі «5+2» та спостерігачів не визнавати референдум у Придністров'ї, передає УНІАН. Власне, заклик адресований винятково Росії, адже інші фігуранти переговорного процесу навколо врегулювання наддністрянської проблеми та спостерігачі ще в понеділок заявили про те, що не визнають референдум легітимним, — ЄС, Україна, США, ОБСЄ, Молдова. В Євросоюзі розуміють: тільки-но наддністрянські сепаратисти отримають хоч одну шпаринку для своєї легітимізаії — частина континенту почне криваво розповзатися автономними шматками. За ПМР потягнуться Південна Осетія, Абхазія...
Україна як один з найактивніших учасників переговорів з урегулювання придністровського конфлікту мусить негайно ініціювати міжнародну конференцію щодо ситуації навколо Mолдови. З такою пропозицією виступає екс-заступник міністра закордонних справ України, член спостережної ради Центру перспективних досліджень Олександр Чалий. Причому, на думку пана Чалого, це зібрання варто провести не лише в рамках ОБСЄ, а й із залученням потенціалу Будапештського меморандуму. «Референдум про самовизначення Придністров'я є серйозним кроком до територіального розпаду Молдови, що сьогодні становить ключовий виклик національній безпеці України, — каже досвідчений фахівець. — Наша дипломатія займається стабілізацією «гарячих точок» у Грузії, Азербайджані, Вірменії, але ми тоді станемо регіональним лідером, коли зможемо стабілізувати ситуацію в себе на кордонах». Міжнародно-правові підстави територіальної цілісності Молдови приблизно такі ж, як і територіальної цілісності України, наголошує пан Чалий, а тому якщо Молдова розпадеться, це стане початком нових структурних геополітичних змін у регіоні Центральної і Східної Європи, Закавказзя, що загострить питання нашої територіальної цілісності й недоторканності наших кордонів та низки кордонів наших сусідів.
Як висновок, досвідчений екс-дипломат пропонує Україні «їхати у Брюсссель і поставити питання руба». Вирішення ситуації, на його думку, може полягати і в якнайшвидшому наданні Молдові можливості перспективи членства в ЄС. «Це принаймні було б чесною політикою, давало б громадянам Молдови бачення того, як вони можуть досягти кращих стандартів, це було б найсильнішим інструментом впливу на народ Придністров'я стосовно цілісності Молдови», — переконаний Олександр Чалий.