Президентова «нафтуся»

      Постачання нафти з Каспійського регіону (конкретно з Азербайджану та Казахстану) до Європи через Україну було, власне, головною метою офіційного візиту Президента Віктора Ющенка до Баку. Ця ідея не нова, і подібний візит не перший. Проте з реакції азербайджанської сторони достеменно не відомо, чи проект «Одеса—Броди—Плоцьк» таки має найближчу перспективу наповнитися каспійською нафтою. Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив на спільній iз Віктором Ющенком прес-конференції: «Як дуже важливий, новий постачальник нафти на світові ринки з Каспію в Середземномор'я Азербайджан має намір дуже активно співробітничати з нашими партнерами, у тому числі з Україною». Проте він не уточнив, наскільки глибоко готовий співпрацювати в цьому сенсі Азербайджан і наскільки тісно — саме з Україною, саме для аверсу трубопроводу з Одеси до Західної Європи. Обнадіює, що, за словами Алієва, Азербайджан розглядає питання диверсифікації постачань своїх енергоресурсів «як один iз основних елементів азербайджанської нафтової стратегії», а також те, що країна нарощуватиме експорт нафти найближчими роками.

      Спробу Києва «вибити» з Алієва нафту для наповнення «труби» «Одеса—Броди» неоднозначно  оцінюють як вітчизняні, так і азербайджанські експерти. «Уряд називатиме партнерство з Україною стратегічним, але квоти на нафту вже розподілені за іншими маршрутами, — таку думку в інтерв'ю УНІАН висловив відомий в Азербайджані економіст, директор Центру моніторингу громадських фінансів Інглаб Ахмедов. «Будь-яка відправка вуглеводнів додатковим маршрутом означатиме зменшення обсягів транспортування нафтопроводом «Баку—Тбілісі—Джейхан» (до Туреччини. — Ред.). А як ви знаєте, цей трубопровід починає працювати на повну потужність, — аргументує пан Ахмедов. — Так, є ще нафта, яку видобуває Державна нафтова компанія Азербайджану (підконтрольна Алієву. — Ред.). Але не можна забувати про те, що більша частина цієї нафти йде північними маршрутами».

      Інші, крім проекту «Одеса—Броди», можливості для «нафтової» співпраці — створення спільних структур, які могли б працювати на взаємних ринках з розвідки, видобутку, переробки і реалізації нафтопродуктів. Це, як підкреслив Віктор Ющенко, офіційна ініціатива Києва, яку було висунуто під час переговорів з азербайджанцями.

      Говорячи про підсумки візиту, варто зазначити нову ініціативу, запропоновану Президентом Ющенком, — можливу відправку наших миротворців для допомоги у врегулюванні нагірно-карабаського конфлікту. Проте, поділившись такою ідеєю зі студентами й викладачами Бакинського слов'янського університету, Віктор Ющенко наголосив: присутність українських миротворців можлива лише за умови, якщо всі миротворчі заходи відбуватимуться під егідою ОБСЄ чи Радбезу ООН.

      Особливою темою під час відвідин Баку була «демократія» в Азербайджані. Порушення прав людини, політичні переслідування опозиції, ув'язнення інакодумців — типова ознака цієї держави. Чи говорив Президент України про це зі «спадковим президентом» Ільхамом Алієвим — невідомо. З тамтешньою опозицією теж не зустрічався. «Ми не наполягали на зустрічі з Ющенком, аби не завдати шкоди міждержавним взаєминам», — засвідчує лідер партії «Мусават» Іса Гамбар, один із ватажків опозиції. Водночас, за його словами, українському Президентові було надіслано листа з проханням обговорити цю тему з президентом Алієвим.