Нарікати на Президента модно. Дехто має рацію, але більшість необгрунтовано вішає на нього власні надії, обломи і марення. Сотворивши з нього кумира, намагаються дошкульно поцiлити в нього, влучаючи в усіх нас. Бо ж проекція нашої віри і є нами справжніми.
Ющенко не відійшов кудись. Не змінився. І не продався. Щоправда нас, українського народу, за ці півтора року так і не постало, хай ми й побунтували у 2004-му зо два місяці. А Віктор Ющенко все так само стоїть без власної команди, зі жменькою друзів, озвучений кількома співаками й оздоблений десятком пришийхвіст-чиновників. Самітник у ранзі Президента.