У Києві є лікарня, в якій лікарі й сестрички дають надію на життя зовсім манюсіньким діточкам, яким не пощастило народитися вчасно. Тут у великих скляних «інкубаторах» (по-науковому — кювезах) набираються сил недоношені хлопчики й дівчатка, які побачили світ не після 37-го тижня маминої вагітності, згiдно з нормою, а на 30-му, 28-му і навіть 26-му тижні. Іноді маля росте швидко, і через кілька тижнів його виписують додому, часом крихітне тільце ніяк не хоче набирати життєво необхідні кілограми, але й у тому, й іншому випадку маля може розраховувати на найкращий догляд працівників лікарні «Охматдит».
Про те, як медикам вдається виходити діточок вагою менше кілограма, чому малят годують через вену і звідки на стінах кабінетів стільки яскравих дитячих портретів, «УМ» розповіла завідуюча відділенням виходжування новонароджених лікарні «Охматдит» Світлана СТАРЕНЬКА.

Мені пощастило. Не тому, що довелося скуштувати пекучого «гостинця» від смугастої комахи, а тому, що організм легко сприйняв те, що «бджола дала меду». Для мене, як і для більшості людей, одна-дві «ін'єкції» бджолиної отрути не є смертельними. Адже фатальною для людини стає доза близько 0,2 грама отрути, а таку кількість небезпечної речовини можна отримати після 500—1000 укусів комах. Утім для окремих людей достатньо одного укусу бджоли чи оси, щоб організм почав бурхливо реагувати на отруту підвищенням температури, почервонінням шкіри та виникненням жахливих набряків. Якщо постраждалому від анафілактичного шоку не надати вчасно медичну допомогу, він може померти.