Фатальна розмова з небом

Фатальна розмова з небом

Олександра Оліфірович ще місяць тому була щасливою випускницею Київського коледжу театру й кіно, чудово співала, збиралася вступати на театральний факультет Національного університету імені Карпенка-Карого. Що ж завадило Саші стати студенткою, коли сам Богдан Ступка визнав її винятковий талант драматичної актриси? «Мамо, я говорила з небом, а потім мені приснився страшний сон», — так пояснила Саша своє падіння з вікна сьомого поверху театрального коледжу. Сашин «страшний сон» тривав усього мить, поки дівчина летіла 34 метри до асфальту. Олександра не збиралася покінчити життя самогубством, ніхто не виштовхував талановиту красуню з вікна. День видався напрочуд спекотним, дівчина сіла на підвіконні, втомлена незрозумілим почуттям тривоги, що не давало їй заснути вже другу ніч поспіль; про щось думала і, напевно, перехилилася, щоб ковтнути свіжого повітря, й незчулася, як її потягло вниз.

Апенніни для нашої дитини

Апенніни для нашої дитини

Вихованці Матвіївського сиротинця, що на Запоріжжі, цього літа відпочивають у Римі. У вічне місто 135 дітей відправлено завдяки угоді, підписаній офіційним представником гуманітарної асоціації «Серце» (Італія) Анжелою Дікарло, президентом київського благочинного фонду «Набат» Оленою Мотузенко і директором Матвіївської школи-інтернату Ларисою Коньковою. Ще навесні Матвіївку відвідала численна делегація з Апеннін. Тоді італійських названих батьків супроводжувала пані Мотузенко. Вона розповідає, що гості були зворушені теплим прийомом: діти влаштували для них концерт-виставу, дорослі долучили італійців до святкування Великодня у католицьких запорізьких храмах.

Марафон мужності

Марафон мужності

Українці з фізичними вадами — теж достойні громадяни, варті поваги, а не жалю. Цю просту істину намагатимуться донести до нас учасники першого Всеукраїнського комплексного пробігу спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату. Як розповіла «УМ» голова «Українського конгресу інвалідів» Ірина Крошко, стартує марафон 17 серпня у місті Саки, а фінішує у Києві — 24 серпня. Так, марафонці (а загалом їх буде 40 осіб, 12 із яких — візочники) побувають у шести областях і 14 містах України. Марафон «Тому що можу», присвячений Дню незалежності, охопить Крим, Херсонську, Миколаївську, Кіровоградську, Черкаську та Київську області. За словами пані Ірини, між містами спортсмени рухатимуться автобусами, а у населених пунктах пересуватимуться самотужки. Ночуватимуть учасники акції у готелях. Щоправда, із розміщенням виникають певні складнощі — далеко не всі готелі в Україні оснащені необхідними для інвалідів пандусами.

Без рук із «золотими руками»

Без рук із «золотими руками»

Віктор Скаленко із села Чумаки на Дніпропетровщинi — уособлення мужності та оптимізму. Доля відміряла йому справжній шмат випробувань: він народився з патологією — без рук та передпліч. Однак це не завадило йому двічі одружитися (перша кохана Віктора, на жаль, померла від лейкемії) і виховувати трьох дітей. 43-річний Віктор Скаленко — дуже активний чолов'яга, веде повноцінний спосіб життя: він їздить на велосипеді, вміє плавати й пірнати.

Всі статті рубрики