«Сочний» ярмарок Віктора Федоровича

      Новий-старий Прем'єр Віктор Янукович може бути задоволеним своїм першим зарубіжним візитом. У Сочі, де зібралися лідери держав ЄврАзЕС, які не виходять з-під російського впливу, український гість був сприйнятий на рівних. Сьогодні Янукович прилетить у Крим, і хоч учора до вечора плани його поїздки не розголошувалися, можна припускати — для зустрічі з Президентом Ющенком, адже була домовленість про таку розмову опісля сочинського візиту.

      Голові уряду на переговорах у Сочі вдалося охопити найважливіші теми українсько-російських економічних стосунків, про що — нижче. А останнім «штрихом» до візиту стала участь Януковича, Фрадкова та Кочаряна у ярмарку Таджикистану, влаштованому в Сочі для промоції його товарів, що так і не можуть знайти собі збуту.

      Насамперед говорили в Сочі про газопостачання. До чого домовилися прем'єри Фрадков та Янукович, збагнути неможливо. Російський голова уряду лише коротко повідомив журналістам, що переговори йшли складно, що ціни формуватимуться на основі ринкових механізмів, проте «прозоро і відповідатимуть рівню взаємовідносин, які будуть між нашими країнами». Природно, останні слова означають, що ціна на газ може зменшуватися залежно від рівня поступливості нового керівництва українського Кабінету. А як інакше зрозуміти? Слід відзначити, що Вiктор Янукович запевнив журналістів, що до кінця нинішнього року російський газ для України не подорожчає, «а наступного року — як складеться ринок». Також, за повідомленням УНІАН, він припустив, що різкого стрибка ціни на «блакитне паливо» не буде, а на минулий рік прогноз дуже широкий — від 150 до 230 доларів за тисячу кубометрів.

      Під час цієї поїздки українська та російська делегація домовилися реанімувати Міждержавну комісію Ющенко — Путін, яка не збиралася фактично від моменту свого створення, тобто півтора роки. Наступне засідання, на пропозицію міністра економіки Володимира Макухи, мусить відбутися вже у жовтні. А от російський прем'єр Фрадков каже, що наприкінці листопада — в грудні. Наразі визначено тільки місце проведення — Київ, а також заявлено про бажання зустрічатися в такому форматі. «Ми налаштовані працювати лише на результат», — цитує Віктора Януковича УНІАН. Якого результату чекає сам Прем'єр?

      Він сподівається, що головний козир — його персона, яка прийшла замість попереднього переговорника — Віктора Ющенка, котрий так не влаштовував Москву, — обов'язково зіграє. Напевно, так. Але тільки на цьому не виграєш. Росіяни ж «не ликом шиті». Зокрема, нечіткою була їхня реакція на пропозицію Януковича повернутися до спільного виробництва літаків родини Ан. Янукович навіть презентував Фрадкову (як восени-2004 Путіну — цукерку) одну милу дрібничку. Це був значок із зображенням літака Ан-148. Проте Фрадков не відповів взаємністю і значок у вигляді важкого транспортника Ан-70 йому не подарував. Можливо, треба дарувати щось більше, об'ємніше.

      «Векторний» же підсумок візиту дещо провиднівся, і не на користь євроінтеграції. Зокрема, Прем'єр-міністр, за його словами, «поставив питання подумати про перспективу входження України до ЄврАзЕС і митного союзу, який ми сформуємо в рамках цього об'єднання». Наразi до об'єднання, де українські керманичі навряд чи правоспроможні вживати слово «ми» (адже Україна є лише спостерігачем в ЄврАзЕС), входять РФ, Білорусь, Таджикистан, Киргизія, Узбекистан, Казахстан, тобто, простіше кажучи, — азіати й автократи.

      Друге «векторне» рішення стосувалося ЄЕП. До нього радісно підступився перший «віце» Микола Азаров. Для Миколи Яновича це так само захоплююче, як для цигана коняка. Адже він — один із чільних апологетів глибокого входження України в Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном і, будучи на цій же посаді, представляв нашу країну в 2003 —2004 роках у Групі високого рівня, яка формувала ЄЕП. «Ми вважаємо, що є можливості для продовження роботи з формування Єдиного економічного простору», — підкреслив Віктор Янукович після своїх переговорів у Сочі з Михайлом Фрадковим. Отже, навіть iз лексем випливає, що Янукович збирається не коригувати свою економічну політику, а продовжувати почате за часів кучмізму, коли він очолював Кабмін.