Чернігівська міська рада шукає шляхи наповнення бюджету. В хід іде найдорожче — назви та краєвиди, знайомі з дитинства. Власне, заробляти на цьому гроші Чернігів почав ще торік. А тепер міськрада ще на третину доповнила список історичних та архітектурних пам’яток, які належать до місцевої символіки і за використання яких із комерційною метою треба платити гроші. Тепер їх 58. Поряд із перлинами давньоруського зодчества — Спасо-Преображенським та Борисоглібським соборами — можна побачити і пам'ятник Леніну (наполягли депутати-комуністи), бюст червоному командиру Михайлу Фрунзе (стоїть на Валу на місці колишнього бюсту царю Олександру III) та Алею Героїв у комплекті з Красною площею.

Наприкінці вересня Хмельницький традиційно відзначатиме День міста, що зазвичай «прив'язується» до чергової річниці його заснування. Досі офіційно вважалося, що свій початок нинішній обласний центр бере з 1493 року. Про це свідчить і великий пам'ятний камінь з викарбуваною відповідною датою, встановлений свого часу місцевою владою на березі Південного Бугу. Однак тривалі архівні й історичні дослідження, здійснені працівниками Хмельницького обласного краєзнавчого музею, насамперед невтомним пошуковцем Сергієм Єсюніним, дозволили відшукати ще 62 неврахованих досі роки з біографії «серця Поділля».

Одразу півтора десятка заводів, на яких виготовляють знамениті грузинські вина, представлять свою продукцію на Сорочинському ярмарку, який триватиме з 17 до 20 серпня. При цьому ні самі винороби та їхні торгові повпреди, ні організатори ярмарку не приховують: така безпрецедентна за масштабами презентація натурпродукту зумовлена передусім необхідністю пошуку нових ринків збуту для нього після сумнозвісних політичних «загат» на шляху тих же грузинських вин до Росії. Тим паче що більш підходящого за Жабокрицький майдан у Великих Сорочинцях плацдарму для стратегічного «наступу» згаданих вин на полиці українських (і не тільки) крамниць годі, здається, й шукати. І не лише тому, що Сорочинський ярмарок відвідують сотні тисяч наших співвітчизників, чимало закордонних гостей.

Фестиваль «Кришталеві джерела» 13—18 серпня відбуватиметься вже вп'ятнадцяте. У 1991 році він почався за Радянського Союзу, а завершився в уже незалежній Україні. Можливо, таке стресове народження спричинило той факт, що всеукраїнський відкритий фестиваль практично щороку переживає організаційні, в першу чергу, фінансові проблеми. Ніби закладають його в бюджети, ніби підтримують і схвалюють, а от труднощі все ж треба долати.