Більше 60 вбитих, серед яких 37 дітей — такий результат бомбардування ізраїльською авіацією у неділю вранці села Кана на півдні Лівану. Решта жертв здебільшого жінки. Рятувальні загони продовжують розбирати руїни, на які перетворилося село. Свідки наголошують, що в підвалі триповерхового будинку, в який влучила ізраїльська ракета, переховувалися понад 100 цивільних мешканців села. Журналісти Бі-Бі-Сі повідомляють із місця події, що родичі загиблих кричали на місці влаштованої євреями бійні від безсилля, розпачу та гніву. Ліванські ЗМІ повідомляють, що обстріл села Кана та сусіднього Айтіт тривав із землі, моря та повітря впродовж кількох годин. Речник ізраїльської армії, а пізніше і високі представники Ізраїлю цинічно стверджують, що відповідальність за масову загибель цивільних несе винятково організація «Хезболла», оскільки саме з території цього села був помічений запуск ракети в напрямку території Ізраїлю.
Село Кана впродовж останніх десяти років і так було для ліванців символом трагедії. 1996 року під ізраїльськими ракетами в ньому загинули понад сто цивільних. Убивць тоді не зупинило навіть те, що люди сховалися на блок-посту військ ООН. І десять років тому Ізраїль виправдовувався, що в селі перебували бойовики, а ізраїльське військо «не знало», що в селі мешкають ще й мирні люди.
Прем'єр-міністр Лівану назвав те, що сталося в селі Кана, «воєнним злочином» Ізраїлю. У зв'язку з цією трагедією він визнав небажаним запланований візит до Бейрута держсекретаря США Кондолізи Райс. Тому Райс впродовж свого другого за останній тиждень візиту на Близький Схід обмежилася переговорами в суботу з прем'єр-міністром Ізраїлю Ехудом Ольмертом. Ольмерт просив у Райс згоди на ще два тижні масованих бомбардувань Лівану, повідомила ізраїльська газета «Єдіот Ахронот». У ці дні Ольмерт на собі відчув, що значить війна: до шпиталю з пораненням потрапив його син.
Президент Сирії Башар Асад назвав ізраїльські бомбардування села Кана «державним тероризмом». «Бійня, яку Ізраїль влаштував у Кані цього ранку, демонструє варварство цієї агресивної країни. Це акт державного тероризму, який було здійснено на очах усього світу», — цитує слова Асада сирійська державна інформагенція САНА. Не забарилися з реакцією «Хезболла» та палестинські організації ХАМАС й «Ісламський джихад», які присяглися помститися Ізраїлю за бійню мирних мешканців. На геноцид цивільних бурхливо відреагував увесь арабський світ, відбулися антиізраїльські демонстрації в містах Європи та Австралії.
У самому Бейруті натовп розлючених ліванців атакував штаб-квартиру ООН. Осліплені розпачем та гнівом люди покладають всю вину за продовження політики державного тероризму Ізраїлю в Лівані на міжнародну спільноту. В такому стані вони не хочуть розбиратися в тонкощах, що ООН не всесильна, що її зусилля на припинення кровопролиття блокуються Ізраїлем та Сполученими Штатами. Вашингтонський ковбой та його «права» рука Кондоліза Райс могли б впливати, якби бажали, на свого близькосхідного протеже з метою припинити людиновбивство. Та у цих двох союзників інша мета.
Під тиском світової громадської думки Ізраїль погодився на 48-годинне припинення вогню, починаючи з ранку вчорашнього дня. Але вчора надійшли повідомлення, що ізраїльська армія кілька разів порушувала його.
Кількість жертв ізраїльської агресії до Лівану, яка розпочалася 12 липня, сягнула 750 вбитих (це не враховуючи жертв у Кані), головним чином цивільних, та понад двi тисячi поранених, повідомив міністр охорони Лівану Мохаммад Халіфі. Приблизно 800 тисяч мешканців півдня країни стали втікачами. Приблизно 330 мешканців північної частини Ізраїлю також залишили свої домівки, втікаючи від ракетних обстрілів «Хезболли». Лідер цієї організації шейх Хасан Насраллах попередив, що якщо Ізраїль не припинить агресію, то ракетному обстрілу буде піддаватися також центральна частина Ізраїлю.
У зв'язку з бійнею в Кані у Нью-Йорку вчора розпочала засідання Рада Безпеки ООН. Генсек ООН Кофі Аннан закликав негайно розпочати дії з метою припинення боїв у Лівані. Він різко засудив злочин Ізраїлю у Кані. Влаштовану Ізраїлем бійню також засудили ООН, ЄС, Ліга арабських країн, Велика Британія, Франція та Єгипет.