Днями під гучні оплески депутатів Сейм Польщі ухвалив безпрецедентні поправки до закону про люстрацію і тим самим остаточно розпрощався з уламками комуністичної ідеології. Впродовж пари місяців списки «стукачів» оприлюднять, і прізвища тих, «хто здавав», стануть відомi тим, «кого здавали». Каталог сексотів обіцяно розмістити і в інтернеті. За проект закону проголосував 371 депутат, проти — 44, а троє утрималось. Депутати обурено відкинули пропозицію посткомуністів із СЛД про скасування закону взагалі.
Відтепер, після затвердження поправок вищою палатою парламенту — Сенатом, люстрацією опікуватиметься винятково польський Інститут національної пам'яті (ІНП). Сейм ліквідував спеціалізований люстраційний суд й управління Захисника громадських інтересів (посадової особи, яка скеровує люстраційний процес, виносячи звинувачення, якi має розглядати люстраційний суд), спростив процедуру доступу до операційних матеріалів комуністичних спецслужб та розширив люстрацію на нові категорії осіб. Таким чином поляки прийняли пропозицію партії братів Качинських — «Право і Справедливість», аби інформація з ІНП про кар'єру комуністичного «стукача» могла бути підставою для звільнення особи з посади чи взагалі з роботи. Оновлений закон про люстрацію фактично з'єднав усіх парламентаріїв — правоцентристів з «ПіС» з опозиційними лібералами з «Громадянської платформи» та популістами з «Самооборони». ІНП повинен у тримісячний термін оприлюднити списки співробітників спецслужб ПНР і, найголовніше, «осіб, трактованих органами безпеки як індивідуальні джерела інформації». А на вимогу «Самооборони», повинні публікуватись і особисті дані керівників різноманітних «комсомолоподібних» організацій, що допомагали комуністам «стабілізувати» ситуацію.
За новим законом, люстраційну «довідку» видаватиме Інститут національної пам'яті на підставі матеріалів зі своїх архівів. На перевірку архівів співробітникам ІНП дається рік. Відтак кожна публічна особа, народжена до 1 серпня 1971 року, впродовж 3 місяців повинна звернутись до ІПН за довідкою. У разі ж ігнорування цієї вимоги закон дозволяє звільнити відповідального чиновника з посади. Подібне покарання передбачене і для керівника, котрий не проконтролює «трудовий колектив» на предмет отримання довідки про «співпрацю».
Доповнений закон розширив «гроно» люстрованих осіб з нинішніх 27 тисяч до можливих кількох сотень тисяч. Люстрація повинна стосуватися фактично всього державного апарату Польщі, зокрема держчиновників (включно з працівниками ІНП), депутатів і співробітників місцевого самоврядування, дипломатів, профспілкових бонз, усього керівництва держпідприємств та акціонерних підприємств, у яких є частка державної власності. Найбільш резонансною новацією стала така: відтепер «просвічуватимуть» і ректорів усіляких ВНЗ, наукових співробітників, вищих ніж старший викладач, директорів приватних і державних шкіл та гімназій, керівників спортивних об'єднань, нотаріусів, керівників і видавців приватних і державних мас-медіа, а також журналістів. Необхідною умовою для всіх кандидатів у президенти, депутати (зокрема і до Європарламенту), війти чи мери також буде довідка з ІНП.
Водночас нічого особистого з життя «стукача» оприлюднювана інформація не міститиме, — в інтернеті буде лише типологія наявних документів щодо особи, висвітлено «її місце в історії людства» і, можливо, суть окремих записів у каталозі. Жодної інформації, котра стосуватиметься приватного життя людини, її сексуальних преференцій чи стану здоров'я, не оприлюднюватимуть. Кожен зможе ознайомитись з матеріалами своєї «гебешної» справи включно з прізвищами офіцерів, котрі «тримали під ковпаком» людину, та їхніх рвучких таємних асистентів. Відтепер загальнодоступними стануть особові справи публічних осіб, за винятком цілком приватної інформації.
Якщо ж людина матиме претензії до висновків архівістів, то, за новим законом, вона повинна звертатися до окружних цивільних судів, де створюватиметься спеціальний відділ. Вирок суду з відповідними експертизами на предмет «чи не були матеріали навмисно сфальсифікованими» також долучатиметься до оприлюднюваних матеріалів і вивішуватиметься у «світовій павутині». Тож система виглядає цілком прозоро і буде випробувана вже восени під час виборів до органів місцевого самоврядування, щоправда, через брак часу цього разу перевірятимуть не всіх кандидатів, а постфактум — лише тих, кого оберуть депутатами і мерами. Президент головного люстраційного інструменту Польщі Януш Куртика запевнив що ІНП перейде на роботу у дві зміни і таким чином зможе проводити люстрацію 40 тисяч осіб щороку.
* * *
Крок у крок з «добиванням» цивільних стукачів у Польщі триває й процес ліквідації нереформованої військової розвідки (Військової служби інформації), яка стала заповідником для багатьох служак старої системи, — вже створено ліквідаційну і верифікаційну комісії. На початку 90-х співробітників спецслужб одразу поділили, але до військовиків — польських «грушників» — руки ніколи не доходили. З іншого боку, активно перешкоджала цьому і посткомуністична партія Кваснєвського, що прагнула зберегти «свої» спецслужби. Саме військові спецслужби, комплектовані людьми «старого гарту», на думку багатьох польських дослідників, і долучилися до багатьох афер та корупційних скандалів останніх 3—4 років. Тож реформувати їх має легендарний ще з часів «Солідарності» Антоні Мачеревич, котрого наприкінці минулого тижня призначили віце-міністром оборони, шефом верифікаційної комісії і уповноважили створити нову військову контррозвідку.
Безкомпромісний антикомуніст Мачеревич у 1992 році був міністром внутрішніх справ (до його компетенції входили і спецслужби); прославився ж він тим, що представив у Сеймі список можливих «сексотів» з числа парламентаріїв і урядовців, і цим безпосередньо спричинив відставку уряду. Схвально кандидатуру Мачеверича, «попри обтяженість її певним ризиком, пов'язаним з темпераментом», оцінив президент Лех Качинський. У Варшаві подейкують, що після того, як Мачеревич проведе загальну ревізію «активів і пасивів» відомства, а також «зачистку» в лавах «військових термінаторів», він одразу й очолить новопосталу військову контррозвідку. Призначення ж Мачеревича головою контррозвідки означатиме завершення консолідації усіх сил, які поділяють антикомуністичні цінності і готові будь-що реалізовувати програму політичної солідарності з власною «незалежницькою» історією.
«Військові інформаційні служби» припинять існування 30 вересня.