Останній кошовий знов у Пустовійтівці

      Петро Калнишевський, останній кошовий Війська Запорозького, був свого часу оберегом Пустовійтівки, залишається ним і нині. Бо й тепер, через 335 років від його народження, пустовійтівці мають бути вдячні йому за село, що міняється на краще. Вiдремонтовані дороги,  паркани, оновлені колодязі — все готувалося до свята. І козацьке свято прийшло. У неділю тут відбулася і чергова, й перша «Калнишева рада». Чергова — для регіону, перша — для України, бо ж згідно з розпорядженням Президента, свято змінило свій статус і відтепер стало загальнодержавним.

      Немало гостей з'їхалося на Роменщину цього дня. Золотоголоса Ніна Матвієнко і славетний Ансамбль танцю імені Вірського, віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко та міністр культури і туризму Ігор Ліховий... Зрозуміло, були на святі голова обласної держадміністрації Ніна Гаркава й голова облради В'ячеслав Шапошнік. Та найголовніше — були козаки й козачата, майстри всіляких ремесел і артисти всіляких хистів... Свято воно і є свято.

      Готуватися до нього довелося немало й обласній, і районній, і сільській  владі. Й у всьому, що робилося,  проглядає перспектива. Адже цього року Пустовійтівка має зустрічати гостей ще й на Покрову. Саме цього дня планується відкриття Троїцької церкви, церкви Петра Калнишевського. Свого часу, розповідає заступник голови обласної адміністрації Олександр Лаврик, на її побудову Калнишевський дав сто карбованців. Для порівняння: шпиталь у Пустовійтівці було в ті роки побудовано за сім карбованців, його ж коштом. Церква відтоді нищилася й фізично, і духовно. Хто пам'ятає її років п'ятнадцять тому — то було понівечене приміщення. Сьогодні лебединські будівельники, які виграли тендер на відбудову церкви, зводять її за старовинним способом — без єдиного цвяха. Роботи ведуться активно, і є надія, що на Покрову можна буде побачити Троїцю в усій красі.

      У сільраді облаштували тимчасову виставку, присвячену Петру Калнишевському. Це — також прелюдія до постійно діючої філії Роменського краєзнавчого музею, що має запрацювати  на Покрову. Музей розташується у місцевому Будинку культури. Цьому радіє начальник обласного управління культури і туризму Василь Деркач: Будинок культури буде підтримано як культурний осередок, вирішиться болюча проблема опалення, гарантовано збережеться бібліотека. Роботи ідуть повним ходом — треба поспішати, але й працювати на совість. Адже тут зберігатимуться справді історично цікаві й подекуди досить дорогі експонати. Чого варте лише славетне Євангеліє Калнишевського! До речі, В'ячеслав Кириленко пообіцяв, що цінну книгу буде відреставровано.

      Отже, перспективи яскраві. Об'єднуються вони в одну обласну ідею, виклад якої вже є у Кабміні. Це — створення історико-культурного заповідника «Посулля», що огорне найвидатніші місця Роменського та Недригайлівського районів. По ньому проходитиме один з п'яти туристичних маршрутів, розроблених на Сумщині.

      Та це завтра.Нині ж у Пустовійтівці панувало свято. У дворі Троїцької церкви  провели духовний молебень за кошового. Потім були урочиста хода, козацькі розваги, концерти аж на трьох майданчиках. Працювали й майданчики козацьких страв, козацької кузні, козацької зброї... А ще, за традицією, десятьох хлопчиків прийняли у козачата — у селі діє потужний осередок дитячої козацької організації.

      Чому для свята були обрані саме ці дні — 15—16 липня? Ніхто не знає точної дати народження Петра Калнишевського, пояснює Олександр Лаврик, відомо лише, що народився він улітку. Ось середина його й обрана для відзначення пам'яті Калнишевського, для вшанування козацької слави нині і навіки віків.