Нема життя (від «регіоналів») без пістолета

Як мітингують під Радою

      «Блакитні, рожеві, оранжеві... Ніяк не вгамуються. Та однакові вони всі. І дурню ж ясно, що у них там відбувається дерибан». Це — глас народу, причому на вигляд вельми інтелігентного. Двоє чоловіків при краватках і «дипломатах», ідучи по алеї Маріїнського парку, де стоять сині намети з символікою Партії регіонів, незлобиво констатують: «бандити ділять владу». «Простіша», судячи з одягу, жіночка, яка кудись дуже запізнюється, має щодо «всього цього» значно радикальнiшу думку: її разом з іншими пасажирами висадили з маршрутки, яка через запруджену мітингом вулицю не може проїхати далі Верховної Ради, тому сердешна сипле на голови політиків усіх мастей такі прокльони, що позаздрила б і Довженкова бабця із «Зачарованої Десни». Вулицею Грушевського туди-сюди бродять групки людей із партійними прапорами БЮТ, Партії регіонів та СПУ. Розминаються ніби мирно, хоча подекуди виникають дискусії між представниками протилежних таборів на тему, чиє діло «правіше», себто справедливіше. У кожного, природно, з цього приводу власна думка.

      «Я хочу сказати тим людям, які стоять навпроти з білими прапорами: ми любимо Україну не менше за вас! І навіть більше, бо ми боремося не за себе, а і за вас теж!» — звертається нардеп від ПР Віталій Хомутинник із «регіональної» сцени, оздобленої величезним екраном, до «сусіднього» мітингу прихильників Блоку Тимошенко. Перед паном Віталієм не менш полум'яну промову виголосив котрийсь із його однопартійців, чиєю провідною тезою було: «Нє хочу, чтоби еті оголтєлиє націоналісти заставлялі мєня говоріть на нєродном язикє!». А Хомутинник, після того як зійшов зі сцени, про щось довго шепотівся з Едуардом Коваленком — сумнозвісним екс-лідером УНА, який кілька років тому «прославився» організацією антиющенківських провокацій. Але це так, до слова.

      Але «люди з білими прапорами» ні першого, ні другого не чують: у них свій мітинг і свої промовці: буквально за два кроки від плакатів «Мороз — рятівник України», які знуджено тримають «регіональні» хлопці, на БЮТівській сцені бучними оплесками зустрічають пані з Прилук, яка вийшла з Соцпартії й прагне влитися в лави Блоку Тимошенко. Разом із нею мітинг весело скандує: «Мороз — іуда!!!». До переліку «іуд» услід за промовицею радісно зараховують «кума-Порошенка».

      Після 12-ї години переважна частина «білого» мітингу розходиться, викликаючи підозри у «проплаченості» (зазвичай ті, хто ходить на такі акції не за ідею, а за гроші, стоять зранку саме до полудня).

      «Та ви що, які гроші — ми тут справді за ідею! — обурюються на відповідне запитання жінки, що присіли відпочити в БЮТівському наметі. — Це їм платять! (кивають у бік «синього» наметового містечка). Ахметов багатий, тому вони так довго й сидять»... «Регіоналів» навколо справді більше, ніж «тимошенківців», хоча пояснюється це досить просто: більшості з них нікуди йти, оскільки до Києва їх привезли автобусами. От і полягали на травичку, відпочивають в очікуванні початку вечірнього засідання ВР... «Дєвушка, оні вам нєправду говорят, мнє нікто нікогда за мітінгі нє платіл, я за Віктора Фьодоровіча костьмі лягу, ето же спасітєль Украіни!» — «самостійно» хапає кореспондента «УМ» за руку літня жінка, яка чула нашу розмову з «тимошенківцями». Пані Галина приїхала з-під Запоріжжя й справляє дуже приємне враження — видно, що людина справді щира. Ночує в наметовому містечку й довірливо зізнається, що контингент там їй не дуже до вподоби — чоловіки багато випивають. «Але не всі, не подумайте! Просто ж люди всякі бувають...»

      Справді, всякі: біля наметового містечка авторка цих рядків спостерігала, як на лавочці троє парубків, закутаних у символіку Партії регіонів, по черзі випивали з одного... пакета з молоком. «Відітє, ето штоб ви нє пісалі, что ми тут всє алкоголікі», — підхихикуючи, пояснює чоловік, який стоїть поруч у синій «партійній» футболці. Судячи з перегарного амбре з рота цього пана, від якого кореспондентка «УМ» ледве не знепритомніла, молоко — далеко не основна рідина в його раціоні...

      «Ага, ви прийдіть десь на шосту годину вечора — побачите, що тут робиться, — радить БЮТівка Тетяна Трикоз, яка також біля наметів — звісно, «білих» — залишається й на ніч. — Такий горілчаний дух стоїть! Вони тому й агресивні — ми вчора от ніби порозумілися, все було тихо-мирно, зійшлися на тому, що ми їх і їхню ідею поважаємо, й вони нас, все добре було! А потім вони як понапивалися, то про все й забули, ображають, лізуть битися... Самі знаєте, що у нас вночі трапилося».

Темна ніч... Тільки кулі свистять у центрі Києва

      А трапилася справді неприємна історія, внаслідок якої у наметовому містечку навіть пролунали постріли. Спровокував їх нардеп від Партії регіонів Валерій Бондик, якому чомусь заманулося вночі ламати БЮТівський намет. Нібито під тим приводом, що на його встановлення у «тимошенківців» немає дозволу, хоча насправді дозвіл був, і його навіть намагалися продемонструвати «регіоналу», якого, схоже, ніякі документи насправді не цікавили. Чого він дійсно не чекав — то це зустріти гідну відсіч.

      Як розповідав «УМ» головний фігурант «інциденту», депутат Дарницької райради Києва від Блоку Тимошенко Віктор Таран (син народного депутата Віктора Тарана-старшого), який у ніч із середи на четвер чергував біля наметів, о пів на першу ночі до агітаційних наметів БЮТ під'їхав чоловік. «Уявіть собі: людина ламає палатку, коли ти до неї підходиш і називаєшся депутатом, відповідає тобі брудною лайкою, хапає за барки й виштовхує з намета на асфальт. Що робити? Поруч — пост ДАІ. Я почав кричати: «Міліція, міліція!», а вони... розвернулися. Очевидно, почули крики Бондика про те, що він народний депутат, хоча, до речі, жодного посвідчення він не показував. Довелося вистрілити в повітря — тоді міліція одразу збіглася», — розповідає Таран-молодший.

      Віктор запевняє, що зазвичай «пістолет» iз собою не носить — бере його тільки в особливих випадках. Він — член Охорони порядку і державного порядку міста Києва (це утворення, що прийшло на зміну Добровільній народній дружині) й у складі цієї «дружини» за графіком іноді патрулює вулиці в Дарницькому районі, маючи дозвіл на носіння цієї «зброї» (який демонструє кореспондентові «УМ»). «Це насправді не пістолет, а, як тут написано, «пристрій для відстрілу гумовими кулями, — каже Таран і показує маркування «пристрою»: «Форт» 12 Р, калібр 9 мм. Напишіть, будь ласка, що я в жодному випадку б його вчора не взяв, якби перед тим удень представники Партії регіонів не побили вашого колегу, журналіста з телеканалу СТБ. «Регіонали» поводяться дуже агресивно, тому я на всяк випадок взяв «пістолет». І застосував його за всіма правилами, адже треба в будь-якому разі стріляти спершу в повітря».

      Як запевняє сам Валерій Бондик, після цього пострілу йому стало погано, підскочив тиск. Повірити в це нескладно, адже самого пострілу, як розповідає Віктор, нардеп не бачив — у цей час саме був заклопотаний виламуванням кріплення палатки, тому нахилився в інший бік.

      «Але це мені нагадує історію з «колаптоїдним станом» Януковича, в якого влучило яйце, — каже Таран. — Бо після цього Бондик іще бігав туди-сюди й обурювався тут усім, а потім, коли ми поїхали у відділок (де склали відповідний протокол. — Авт.), спокійно піднявся на четвертий поверх. Від нього, до речі, сильно тхнуло алкоголем. Але коли я потім попросив правоохоронців зробити експертизу, вони тільки руками розвели: мовляв, «не ми приймали закон про депутатську недоторканність»...».

      На запитання про те, чи справді під час інциденту він кричав: «Я сейчас позову тата», як про це розповідав Валерій Бондик, Віктор засміявся. І пояснив, що насправді про «тата» навіть не згадував — доти, доки міліціонери за протоколом не запитали про те, хто його батьки. Дізнавшись, сказали про це й Бондику, що чомусь неймовірно обурило «регіонального» нардепа. «Ви ж розумієте, якби я хотів, щоб батько приїхав, достатньо було б одного телефонного дзвінка», — зауважив Таран-молодший.

      «Він мені справді подзвонив серед ночі й розповів, що сталося. Я кажу: може, треба приїхати? Ні, каже, навіть не думай приїздити і не хвилюйся, я сам розгребуся. Тому я знову в такому гарному настрої ліг спати», — розповідає «УМ» уже батько, парламентарій Віктор Таран-Терен.

      До слова, молодшому Таранові навіть на думку не спало, що за барки його хапав той самий пан Бондик, який був членом ЦВК. Коли ж Віктор дізнався, що йдеться про одну й ту саму особу, то взагалі вжахнувся. «Це що ж робиться — він за фальсифікації мав би сидіти, а натомість б'є опонентів? Просто нема слів»...

А ТИМ ЧАСОМ...

      За один день участі в акції під Верховною Радою «регіоналам» платять по 50 гривень. Принаймні саме такий кошторис на камеру телеканалу «1+1» назвав один з учасників «синього» наметового містечка. Про це «УМ» розповів i голова «Студентського братства» Олег Яценко, який, власне, й спілкувався з юнаком із Луганської області. Цей хлопець не побоявся представитися і розповів, як передають гроші. «Він також сказав, що підтримує нас і нашу акцію, — каже Яценко. — Ми дали йому синьо-жовту стрічку і координати «СБ» на Луганщині».

      Олег додає, що намети «Студентського братства», встановлені по сусідству з табором «януковичівців», потерпають від «наїздів» опонентів. Ті зривають символіку прихильників Майдану, нівечать плакати. Вчора вранці навіть відбулася сутичка. Яценко розповів, що збирається знімати побої.