Шаміля «замочили»

      Учора міністр оборони Росії, він же віце-прем'єр уряду Сергій Іванов, відмінивши планову поїздку на Урал, полетів до Інгушетії, щоб особисто засвідчити смерть останнього з лідерів бунтівної Ічкерії — Шаміля Басаєва. «Сумніві немає — російського бен Ладена вбито», — цитує ІТАР-ТАРС міністра.

      Офіційна версія, яку називають російські ЗМІ, — Басаєв загинув «з власної необачності», а не внаслідок вдалої операції спецслужб. Спершу, 10 липня, коли тіло (а радше — рештки тіла) Басаєва було знайдено у підірваному КамАЗі, мас-медіа повідомляли, що чеченського ватажка було знищено з остраху за те, що напередодні саміту «Великої вісімки» у Петербурзі його бойовики могли здійснити низку терактів і таким чином підірвати не лише людей чи будівлі, а й міжнародний імідж «стабільної» Росії. Але вчора офіційна версія, як флюгер, змінила і курс думок журналістів.

      Тепер сцена загибелі Шаміля виглядає так. Російські спецслужби готували засідку поблизу селища Єкажево на території Інгушетії, не знаючи, що вполюють самого Басаєва. КамАЗ зі зброєю, на якому їхали партизани, підірвався на встановленій федералами міні, відтак серед купи обвуглених решток машини було знайдено присипану глиною лису голову з рудою чуприною і розірваними очима. Офіцери спецназу, обстежуючи місце вибуху, дійшли висновку, що це голова Басаєва, пише «Лєнта.ру». Голову вкинули у чорний цератовий лантух для сміття, прикріпили фанерну бірку «ШБ» — і «речовий доказ» на бетеері відвезли в Назрань, куди надвечір прибули судмедексперти. Після їхніх висновків смерть Басаєва було офіційно визнано. Це схоже на правду, принаймні і сайт «Кавказ.орг» зі скорботою повідомляє про загибель Басаєва.

      Росіяни десятиліття полювали на Шаміля. За його голову обіцяли мільйонні винагороди. У Москви він був на особливому рахунку, адже саме Басаєв зі своєю сотнею захопив у тилу росіян Будьоновськ у 1996 році, потім станицю Первомайськ. Звідусюди йому вдавалося вийти живим. Диригентську руку Басаєва приписують і страшній трагедії — захопленню школи в Беслані.

      Проте Басаєва стільки разів «убивали», що навіть після офіційних підтверджень у його смерть мало віриться. Уперше чутки про загибель Басаєва з'явилися в російській пресі влітку 2000 року, тоді писали, що він помер від гангрени після поранення, яке отримав під час відступу з Грозного. Тоді й справді радикальний чеченський ватажок був поранений у ногу, ногу майже повністю довелося ампутувати. За два роки з'ясувалося, що Басаєв не лише живий, але й боєздатний. Нове полювання на нього дало результат — у 2002 році керівник Генштабу ЗС РФ Квашнін оголосив про загибель Басаєва під час потужного артилерійського удару по позиціях бойовиків, розташованих у горах. Але й тоді Басаєву вдалося вийти з-під вогню. У 2004 році було повідомлено, що Басаєва «знову вбито», на цей раз — поблизу села Хасав-Юрт, і таємно поховано у Веденському районі. Наступний рік приніс у мас-медіа плітку, буцімто «терорист №1» у Чечні помер від хронічної хвороби нирок. А оскiльки Басаєв насправді виявився на цьому світі, а не на тому, то восени того ж 2005 року його «чергову» загибель пророкувала нова чутка: разом з групою бойовиків, які хотіли захопити аеропорт у Нальчику, спецслужби знищили і Басаєва. Повідомлення від 10 липня 2006 року про загибель Шаміля Басаєва, напевно, таки вже останнє.

      Газета «Врємя новостєй» видала альтернативну версію знищення Басаєва — спецслужби, стверджує видання, ввели в оточення польового командира своїх людей, і ті допомогли спланувати акцію, запропонувавши басаєвцям закупити боєприпаси в селі Єкажево. КамАЗ буцімто зі зброєю заздалегідь був начинений вибухівкою, і коли чеченці підійшли до вантажівки, щоб перевірити товар, хтось детонував «пекельну машинку». КамАЗ, пише «Врємя новостєй», містив не менше 100 кг у тротиловому еквіваленті. Видання, посилаючись на свої джерела, припускає, що операція вдалася, тому що в оточенні Басаєва знайшлися зрадники, які просто продали ватажка. Суму оборудки не називають.

      На вбивство чеченського терориста жваво відреагував Захід. Президент США Джордж Буш вважає на кшталт «катюзі — по заслузі». «Я думаю, він одержв по заслугах», — сказав Буш. Радіє і Європа. Прес-секреатр верховного представника ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Хав'єра Солани Христина Галлах заявила, що ЄС «відтепер розраховує побачити прогрес у мирному розвитку Чечні». Вочевидь у такій реакції злилися два політичних почуття: несприйняття методів терору, до яких вдавася у визвольній війні Шаміль Басаєв, та бажання зробити комплімент Росії перед самітом «вісімки». Європа фактично закривала очі на обидві криваві війни у Чечні й російські методи «мочіння чеченців у сортирах», і причиною було небажання загострювати стосунки з «нафтогазовою коровою» континенту. На вівтар сумнівного міжнародного іміджу «стабільної нормальної держави» покладено ще один аргумент — голову з написом «ШБ» у чорному мішку.