Брат-2. Польський варіант

      У Польщі сталася несподівана політична рокіровка — на «абсолютно рівному місці» успішного прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича відправлено у відставку. Про це було офіційно заявлено на суботній політраді пропрезидентської партії «Право і справедливість». Новим прем'єр-міністром від «ПіС» (партія, яка отримала більшість на останніх парламентських виборах, має право висувати свого кандидата на голову уряду) мусить стати «любий брат» чинного президента Леха Качинського харизматичний Ярослав. Тож Польща має шанс побити рекорди книги Гіннесса, адже найвищі посади посідатимуть не просто брати, а й близнюки.

      Аби притишити суспільний резонанс і не образити численних симпатиків Марцинкевича, рідна партія відряджає його «на підсилення» регіону — він кандидуватиме на виборах міського голови Варшави, які відбудуться у листопаді. Головною конкуренткою Марцинкевича на цих перегонах буде кандидатка від опозиційної «Громадянської платформи» Ганна Гронкевич-Вальц. Якби ж Казимир Марцинкевич відмовився іти у відставку, то стався би політичний нонсенс: партія мала би через процедуру в Сеймі відкликати власного успішного прем'єра. Аби підсолодити пілюлю, Ярослав Качинський наголосив, що лише Марцинкевич як один iз найпопулярніших польських політиків може гарантувати «ПіС» перемогу у столиці. Від виборів у Варшаві, на думку брата президента, залежатимуть як результати у цілій країні, так і подальша доля Польщі, тому, мовляв, Марцинкевич і повинен якнайшвидше включитися в боротьбу. Так би мовити, прем'єр-міністрові дали нову «путівку» в політичне життя. Попри всю невірогідність версії — «знятий за успішність», — іншої офіційна Варшава наразі не запропонувала. Оповита таємницею відставка Марцинкевича викликала певну розгубленість, адже Ярослав Качинський, він же майбутній прем'єр-міністр, гречно подякував екс-голові уряду за утримання популярності кабiнету, за величезну працьовитість і лояльність.

      Качинський, котрий після перемоги на виборах відхрещувався від керівництва урядом, мотивуючи це родинною близькістю з президентом, зараз заявив, що «цілком нормально, якщо шеф партії стане прем'єром». За його словами, родинний зв'язок був найбільшою перешкодою, «але зараз унаслідок низки причин ми дійшли висновку, що висунення іншого кандидата буде гіршим виходом». Качинський—2 заперечує, що існує й інша мотивація такого вчинку — його особисті амбіції. «Хто сказав, що я хочу бути прем'єром? Я мушу», — відказав він, відповідаючи на питання Польського телебачення.

      Неофіційні злі язики подейкують, що відставка була пов'язана з ескалацією особистісного конфлікту між всесильним головою партії і прем'єром, адже Марцинкевич «наїхав» на «любого друга» Ярослава Качинського, міністра державної скарбниці Войцеха Ясінського. Була й нещодавня історія з люстраційною відставкою міністра фінансів Зити Гільовської, яку безуспішно намагався боронити Марцинкевич. Також Марцинкевич не узгодив з «політбюро» кандидатуру наступника Гільовської — Павла Войцеховського. Останньою ж краплею стала четвергова зустріч Марцинкевича з лідером «Громадянської платформи» Дональдом Туском, котрому прем'єр мав необережність поскаржитися на труднощі, і деякі подробиці цієї розмови «випливли» на світ Божий.

      Свого часу призначення маловідомого Казимира Марцинкевича було певною політичною несподіванкою, він відігравав радше технічну, буферну роль, оскільки провід «ПіС» не хотів нагнітати після виборів пристрастей, утворивши владну верхівку з родинного тандему Качинських. Відтак Марцинкевича називали спершу «маріонетковим», пророкуючи йому «ручне управління» і недовге політичне плавання, а «справжнім» кандидатом від «ПіС» бачили впливового брата президента. Несподіванкою стало те, що «політичній Попелюшці» Марцинкевичу за вісім місяців копіткої праці вдалося не лише успішно кермувати урядом, але й суттєво обігнати в рейтингах голову «материнської партії».

      На думку колишнього президента Польщі Леха Валенси, Качинський як провідник партії-переможниці мав одразу стати прем'єром , «а не комбінувати, а так вийшло, що в даній ситуації просто образили людину». Легендарний лідер «Солідарності» припустив, що з відставкою Марцинкевича політична ситуація може дестабілізуватись. А на думку віце-голови Сейму від опозиційної «Громадянської платформи» Броніслава Коморовського, те, що вся повнота влади опиниться в руках братів, «дуже ризиковано», адже Ярослав Качинський є діячем з «радикальними політичними поглядами».

             Заміна прем'єра може потягнути за собою і переформатування уряду. Йдеться не лише про евентуальні відставки людей Марцинкевича, зокрема нового міністра фінансів. Певні апетити мають і коаліціанти, котрих об'єднували саме навколо кандидатури Марцинкевича. Так, віце-прем'єр із реноме одіозного епатажного політика Анджей Леппер уже заявив, що справа може дійти до реконструкції уряду, оскільки, на його думку, «прем'єра у відставку піти змусили». За словами Леппера, «якщо не буде ясної декларації, що новий прем'єр-міністр Ярослав Качинський буде реалізовувати соціальну політику, урядова коаліція стоїть під питанням». Популістські настрої ненадійних і темпераментних коаліціантів iз «Самооборони» і «Ліги польських родин» можуть похитнути економічну рівновагу Польщі, адже саме Марцинкевичу вдавалося блокувати надлишкові бюджетні видатки й успішно боротися з безробіттям. Вкрай важливим було й те, що саме Марцинкевичу вдавалося успішно «не перегинати палицю» у стосунках з Брюсселем і водночас долати чималий євроскептицизм  Качинських. Враховуючи ж передвиборчі обіцянки усіх членів коаліції, новий прем'єр матиме неабиякий клопіт, адже саме він цілком асоціюватиметься з реалізацію «нового курсу» Польщі і відповідатиме «за все».