Харків знову має стати «територією з НАТО»,

      Харківська обласна прокуратура має намір оскаржити в суді рішення місцевих депутатів, які місяць тому проголосили регіон «територією без НАТО». На думку слуг Феміди, червневими рішеннями «Про забезпечення статусу і конституційних основ суверенітету та незалежності України на території Харківської області» народні обранці аж сім (!) разів вийшли за межі правового поля.

      У своєму адміністративному позові прокурори нагадали політично заангажованим «депам», що рішення про допуск іноземних військових підрозділів, а також відправка військових в інші країни визначаються спеціальними законами і входять до компетенції Верховної, а не обласної ради. До того ж, приймаючи своє антинатовське рішення, депутати знехтували вже ухваленими Хартією «Про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору», програмою «Партнерство заради миру» й Указом Президента «Про цільовий план Україна—НАТО». Проігнорувала обласна рада, за висновком прокурорів, і Закон «Про місцеве самоврядування», оскільки знехтувала Основний Закон. 

      Як відреагують судді на позов, сьогодні сказати важко. Але вже тепер очевидно, що Харківщина далебі не одностайно підтримує рішення «синьо-білої» більшості місцевого «парламенту». Скажімо, днями спільну прес-конференцію провели харківські військові, які брали участь у миротворчих операціях. Вони однозначно висловилися за вступ України до НАТО й заявили про переконання, що таку думку поділяє переважна більшість співвітчизників, котрі співпрацювали з натовськими формуваннями. Заступник  командира військової частини А0501 з гуманітарних питань Андрій Семенович, наприклад, говорить, що з «миротворчої» служби в Іраку він виніс два основних уроки. По-перше, Україна в процесі розбудови власної армії не повинна вигадувати велосипед у якийсь специфічний спосіб — достатньо лише бути демократичною державою й інтегруватися в євроатлантичні структури. А по-друге, українські військові в плані підготовки нітрохи не поступаються арміям більш цивілізованих країн, тому не повинні йти до НАТО з понуреною головою.

      Щоб зробити правильний вибір, майор цієї ж в/ч Олександр Головач наперед  зважує всі «за» і «проти». Серед очевидних плюсів вступу до НАТО він називає потенційне скорочення армії й перехід на контрактну службу, що дозволить вивільнені кошти спрямувати на підвищення боєздатності військових частин. Приваблюють офіцерів і соціальні стандарти Альянсу, тобто можливість отримувати пристойну зарплату, освіту, житло.

      Головним же аргументом на користь інтеграції харків'яни вважають фактор колективної безпеки. Якщо сьогодні в Україні немає ворога, резюмує пан Головач, це не значить, що він не з'явиться завтра або через років двадцять. Спробувати захистити себе, в принципі, можна й самотужки, але це коштуватиме значно дорожче. До того ж військове партнерство з передовими арміями світу вже саме по собі  служитиме пересторогою для потенційних ворогів.

      Офіцери також визнають досить високий рівень армійської освіти в країнах НАТО. Радянська школа, успадкована нашими військовими училищами, на думку харків'ян, вже вичерпала свій ресурс і не відповідає сучасним реаліям життя. Тому співпраця з натовцями потрібна хоча б тому, вважають харківські офіцери, що без досвіду західних партнерів нам навряд чи вдасться швидко піднятися до сучасних армійських стандартів.

ДО РЕЧІ

      Рішення облради про оголошення Харківщини «територією без НАТО» ніяк не позначилося на візитах у регіон натовських вояків. Скажімо, за даними прес-служби Міноборони, днями в регіоні перебувала делегація Академії повітряних сил армії Румунії. Представники двох країн обговорили реформування військової авіації і військ протиповітряної оборони за стандартами Північноатлантичного альянсу в тій частині, що стосується підготовки офіцерських кадрів, а також окреслили перспективи співробітництва у цій сфері.