Сила переконання Марії Бурмаки

          Українську співачку Марію Бурмаку народ знає не тільки за її виступами на сцені, а й завдяки активній громадській діяльності як під час революційних подій, так і в «мирні» дні. Протягом багатьох років Марія бере активну участь у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу, торік співачка стала обличчям кампанії «Ваше здоров'я — у ваших руках», щоб інформувати людей про наявність антиретровірусной терапії і закликати людей проходити тестування на ВІЛ. А на День захисту дітей Бурмака заспівала на благодійному концерті «Нехай завжди буду я» в Одесі, підтримавши ініціативу Лілії Подкопаєвої.

      Нещодавно енергійна зірка вирішила взяти участь у видавничому проекті «Зірки культури та спорту для дітей України». У книзі Марія та інші українські знаметиності (серед них точно будуть Богдан Ступка, Руслана, Лілія Подкопаєва і Славко Вакарчук) розкажуть цікаві історії з життя, з яких маленькі читачі дізнаються багато корисного — як про труднощі, які чатували на майбутніх кумирів дорогою до визнання, так і про момент визнання, який не завжди тільки радує. Власне, після презентації цього проекту «УМ» вдалося порозпитувати Марію про те, як вона дбає про здоров'я «підростаючого покоління» — своєї одинадцятирічної доньки Ярини.

      — Що краще – контролювати дитину в усьому чи апелювати до її самостійності?

      — Тут є дві відповіді, два підходи. По-перше, дещо діти можуть робити самі. Наприклад, займатися спортом і як мінімум робити ранкову зарядку — її ніхто не відміняв. А ще — чистити зуби, мити руки перед їдою, не їсти сніг узимку, не пити холодної води, стежити за своїм горлечком і взагалі не наслідувати всього того, що робиться на вулиці, а мати все-таки свій розум. Якщо, наприклад, уся компанія палить, то не обов'язково і тобі починати палити. По-друге, дитина не може самотужки стежити за своїм здоров'ям у тому, що стосується пігулок і візитів до лікаря. Тут треба слухатись батьків, бо вони мають більший досвід і ніколи поганого не порадять. Водночас я знаю, що в 11—13 років діти входять у такий вік, коли завжди хочеться заперечувати батькам, і буває дуже важко переконати дитину прислухатись до цих порад.

      — Чи бувають такі моменти, коли ви змушуєте свою доньку робити щось корисне для її здоров'я, а вона цьому опирається?

      — Практично завжди. Починаючи від закапування носа і закінчуючи ранковою гімнатикою. Це ж стосується вживання корисних продуктів, які містять багато вітамінів, та інших речовин, необхідних для нормального розвитку дитячого організму. Знаєте, є така реклама: «Ти що, їси овочі???» (робить здивоване обличчя). Так оце і про мою дитину також! Для неї краще їсти якісь шоколадки, чіпси, тістечка, цукерки — словом, усе те, що люблять діти, але зовсім не овочі та фрукти. Як мама я намагаюся прищепити їй бажання харчуватися правильно.

      — І як ви це робите? У вигляді гри?

      — Ні, ігрові моменти в нас уже не діють, тут потрібна інша тактика. Моя донька дуже волелюбна, і я характер Ярини не ламаю. Замість того, аби тиснути на неї, я її переконую. Пояснюю, чому треба випити таблетку чи зробити вранці кілька вправ, і вона погоджується (...) у більшості випадків. Так коли їй було сім років, доньку неможливо було примусити навіть закапати носик. Їй можна було навести аргументи, і вона закапувала собі сама. Ось це мій метод!