Багатоповерхiвка на розi Днiпровської набережної i вулицi Княжий Затон. (Володимира СТАДНИКА.)
У серпні жителі столиці мають отримати свій Центр серця. Ідеться про один із проектів міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я киян», фінансованої з міського бюджету. Цей сучасний медичний заклад із надання екстреної хірургічної допомоги хворим із вадами серця коштує 380 мільйонів гривень. І, за великим рахунком, це мрія хірурга: адже більше половини цієї суми становить вартість найсучаснішого медичного обладнання.
Будівельні роботи виконує холдингова компанія «Київміськбуд», що виграла тендер.
Судячи з того, як іде будівництво, організатори тендеру не помилилися, коли на початку минулого року віддали перевагу саме цій компанії. Досягнута швидкість виконання робіт та їхня якість заслуговують на довіру. Щоб переконатися в цьому, треба пам'ятати, як виглядала земельна ділянка по вулиці Братиславській рік тому, і бачити її сучасний стан. З першого погляду ясно, що до закінчення будівництва залишилися лічені місяці.
Новобудова увійде до складу міської лікарні швидкої допомоги. За словами її головного лікаря Олександра Ткаченка, аналогів цього кардіологічного центру в Україні немає. Заклад складатиметься з двох великих будівель - лікувального і спального корпусів, матиме дві автономні підстанції енергозабезпечення. У палатах, біля кожного ліжка, розмістять монітори, на яких відображатиметься стан хворого. Ця нова міська лікарня розрахована на 150 ліжко-місць: 110 для дорослих і 40 для дітей. Щороку київські лікарі зможуть робити тут понад шість тисяч кардіологічних операцій, тобто вдвічі більше, ніж досі. Крім того, робитимуть найскладніші операції з пересадки серця. Утім, як зазначив головлікар, у розвинених країнах такі медичні установи, де роблять операції на серці, є в усіх містах, як за нашими мірками, - у кожному районному центрі.
Тут встановлять медичну апаратуру найкращих фірм зі світовим ім'ям. Спеціальне обладнання закуплено, і за тиждень його вже монтуватимуть. У цілому, в ньому передбачається 246 різноманітних систем, 25 із них обслуговуватимуть операційний блок, який будують за технологією чистих приміщень. «Тепер уже ніде у світі, - як пояснив пан Ткаченко, - в операційних не встановлюють бактерицидних ламп і окремих, біля вікон, кондиціонерів. Натомість тут має бути спеціальне вентиляційне обладнання, яке забезпечує технологію очищення повітря за параметрами, що передбачають, зокрема, ступінь вологості». По спеціальних трубочках в операційні (їх усього п'ять) надходитиме лікувальний газ. Стерилізаційне відділення буде устатковано найновішим швейцарським обладнанням, що забезпечує замкнений цикл обробки хірургічних інструментів.
Будівельники звернули увагу журналістів на одну дуже суттєву особливість цього будівельного проекту, а саме - на вражаючі темпи спорудження об'єкта. Згідно з проектом, цей об'єкт має стати до ладу через 38 місяців, а насправді буде готовий вже через 14. Секрет такого ефективного прискорення криється в досконалості досвіду організації будівництва, який має сучасний «Київміськбуд». Максимально використані новітні будівельні технології, у повній виробничій гармонії працюють усі виконавці робіт. Доречна аналогія: виконавці робіт, а їх достатньо велика кількість, нагадують злагоджений оркестр, коли кожний бездоганно веде «свою партію» під керівництвом досвідченого і вправного диригента - «Київміськбуду».
Дійсно, «Київміськбуд» на сучасному рівні організував будівельний процес. Про це можна судити і з того, як живе штаб будови, облаштований в окремому, спеціально обладнаному приміщенні. У найнапруженішi дні на будівлі одночасно працювало до дев'ятисот будівельників. І жоден iз них не заважав iншому, не створював перепони, а навпаки- допомогав. Ясна річ, такою армією потрібно вміти керувати. Отож у штабі будівництва, ніби у військовому штабі: на стінах висять схеми інженерних мереж, графіки постачання обладнання, графіки початку та завершення кожного окремого технологічного процесу. Є навіть так званий дендроплан, згідно з яким тут згодом розіб'ють скверики і висадять дерева, кущі та квіти.
Столиця експериментує з високоповерховою забудовою спальних мікрорайонів. Холдингова компанія «Київміськбуд» є фундатором спорудження такого житла. Експериментом це вважається тому, що досі в Україні державні норми зведення висотних будинків відсутні. Випробувати в цьому свої сили холдинг зміг завдяки підтримці колегії Держбуду, яка дозволила йому спорудити в Києві п'ять висоток. Чотири з них уже будують на Осокорках і Позняках. Зокрема, на перетинi Дніпровської набережної і вулиці Княжий Затон такий будинок, що налічує 36 поверхів, уже набув «людського» вигляду, і в ньому навіть вгадується душа «першопроходців». Принаймні саме з таким натхненним настроєм тутешні будівельники зустріли журналістів, які їх поки що не поспішають назвати героями. Утім тут працює справді чудова команда на чолі з Олександром Пилипенком - гендиректором ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської».
Це підприємство є найбільшим виробником бетонних сумішей та залізобетонних виробів, а від недавнього часу почало самостiйно будувати житло. Хто знає сучасний проспект Бажана, той не міг не помітити чотири будинки-красені, що стоять поруч зi станцією метро «Осокорки». Два з них збудував ДБК-4, а ще два - автограф будівельної групи «Ковальська». «Це наше перше високоповерхове дитя, - говорить Олександр Пилипенко. - Досі ми будували житло не вище 25 поверхів. Зараз укладаємо останній бетон. Плануємо в жовтні-листопаді цього року завершити будівельні роботи».
Новий будинок по-справжьому вражає як своєю величчю, так і рівнем організації будівництва. Стає зрозумілим, що корпоративний дух, про який неодноразово говорив тепер уже почесний президент холдингової компанії «Київміськбуд», Герой України Володимир Поляченко - не красиві слова, а ціла філософія сучасного будівництва.
Зведення такого будинку - не просто вміння викладати сотні кубометрів бетону і використовувати висотний кран. Ця 530-квартирна споруда має свої особливості щодо архітектурно-планувальних рішень та інженерного й протипожежного обладнання. Тобто тут встановлюють додаткові ліфти для підйому протипожежних підрозділів і пристрої для видалення диму. Як один із елементів системи евакуації розглядають також майданчик для посадки гелікоптера на даху, а також зняття людей із палаючих поверхів у спеціальних кошиках. У таких спорудах зводять проміжні технічні поверхи, які розташовуються посеред житлових поверхів і ділять будинок на окремі протипожежні відсіки. Зрештою, «висотка» повинна бути більш вогнетривкою, ніж звичайна будівля, й мати інші спеціальні способи захисту від займання. Скажімо, не тільки сигналізацію в кожній квартирі, а й відеокамери на кожному поверсі, систему пожежогасіння у сміттєпроводах.До того ж безпека людей передбачає й інші, ніж у звичайних будинках, вирішення питань із енергозабезпечення та водопостачання. Як-не-як, «зріст» цього багатоповерхового красеня сягає 129 метрів.
У світі давно вже зводяться споруди до ста поверхів, нагадують будівельники. І попереджають: мовляв, і ми не ликом шитi. Скажімо, впритул до будинку, що зводиться на Осокорках, планують уперше збудувати підземний паркінг, який розташовуватиметься під проїжджою частиною дороги. Щоправда, не приховують: деякі з перших 36-поверхових житлових велетнів будуть збиткові, оскільки в них вкладено дуже багато спеціальних розробок галузевих НДІ. Після того як закінчать спорудження згаданих п'яти висоток, усі звіти об'єднають, узагальнять здобутий досвід і тоді, якщо все буде добре, Держбуд введе в країні відповідні норми будівництва.
Усе, про що йшлося вище, стосується досить вартісного монолітно-каркасного будівництва. Водночас існує інша категорія житла - дешевшого і доступнішого за цінами. Це панельні будинки. Проте у «Київміськбуді» просять їх називати інакше - «індустріальне житло», тому що всі вони індивідуальні за архітектурно-планувальними рішеннями, щільно утеплюються завдяки спеціальним енергозберігаючим будівельним матеріалам, а відтак являють собою сучасні комфортні споруди, зведені завдяки наявній і ефективно-працюючій індустрії багатоповерхового будівництва. Щоб переконатися у комфортності будинку, досить побачити і вітчизняне опорядження пристойної якості та оцінити не великий, але й не малий метраж - 92, 70 і 42 квадратних метри відповідно у три-, дво- і однокімнатних квартирах. Журналістам, що побували на об'їзді, який організував «Київміськбуд», продемонстрували черговий будинок, який завершив «Київміськбуд» - на вул. Ломоносова,85.
«Саме цей будинок нам дався досить важко, - розповідає старший віце-президент «Київміськбуду» Василь Можар. - Три місяці ми узгоджували проектні питання з землекористувачем-університетом, тому що будівельні інженерні мережі повинні були пролягти його територією. Нарешті суперечливі питання владнали, зобов'язавшись упорядкувати їхню територію своїм коштом».
Будинок по вулиці Ломоносова є зразком того, як має виглядати соціально-орієнтоване, доступне житло.
Мають будівельники і своє бачення, як зрушити з місця проблему будівництва соціального житла. На їхню думку, доброю ознакою часу є те, що сьогодні влада, і на міському, і на державному рівні, робить конкретні кроки до розв'язання цієї болючої соціальної проблеми. «Київміськбуд» зберіг виробничі, технологічні, технічні та кадрові потужності й упевнений, що вони стануть у нагоді при реалізації широкомасштабних програм і проектів будівництва соціального житла. До вподоби і те, як самі будівельники (принаймні ті, з ким міг спілкуватися автор) бачать вирішення проблеми соціального житла. На їхню думку, соціальне житло мають надавати тим громадянам, які мають потребу у вирішенні свого житлового питання, забезпечені меншою житловою площею, ніж передбачають норми, і за рівнем своїх доходів не зможуть скористатися жодною із програм сприяння житловому будівництву. Такі громадяни повинні мати можливість отримання соціального житла, яке держава або місто надаватиме їм без права приватизації. Зміняться на краще умови життя для цих людей, побільшає їхній дохід, і для цієї категорії громадян відкриються інші, такі ж соціально-орієнтовані державні та муніципальні програми житлового забезпечення, а соціальне житло треба бути звільнити на користь інших. Із таким підходом важко не погодитися, бо він є однаково і соціально-відповідальний, і ринково-орієнтований.
Із 25 до 27 квітня Національний університет культури і мистецтв втретє зустрічав Всеукраїнський фестиваль дизайну і реклами під девізом «Назустріч Євро–2012». Конкурсанти і журі виступили єдиною командою, в якій кожен додав свою цеглину до розбудови фестивалю як міжнародного. >>
Такої безпрецедентної події, що чекає на шанувальників української пісні навесні, у країні ще не було! У вихідні, з 31 березня по 2 квітня, на Першому Національному та телеканалі «Ера» відбудеться трансляція музичного телевізійного марафону «Пісня об’єднує нас». Проект у прямому ефірі триватиме 55 годин і має потрапити до Книги рекордів Гіннесса як найдовший у світі музичний телемарафон національної пісні. Про це було заявлено на недавній прес–конференції, що відбулася у прес–центрі Національної телекомпанії України. >>
У Черкасах є мікрорайон зі смарагдовою назвою — Соснівка. Ця назва зовсім не випадкова, адже саме від Соснівки починаються мальовничі ліси Черкаського соснового бору, створені лісівниками старшого покоління. Сьогодні добрі традиції з примноження лісів Черкащини успішно продовжує колектив Черкаського обласного управління лісового господарства: кожного року в області помітно нарощуються посадки нових лісів. Із випередженням планових зобов'язань працюють черкаські лісівники і нинішнього року — підтвердженням сказаного слугують показники виробничої та фінансової діяльності регіонального управління лісового господарства.
Про роботу черкаських лісівників, про успіхи та проблеми, з якими доводиться їм стикатися, «Україна молода» попросила розповісти начальника Черкаського обласного управління лісового господарства, заслуженого лісівника України, депутата обласної ради Анатолія Карпука, котрий очолює регіональне управління близько восьми років поспіль і вважається на Черкащині не тільки досвідченим фахівцем лісової галузі з багаторічним стажем роботи, а й небайдужою та шанованою людиною. >>
