Довго мізкували фахівці (з цього приводу чотири рази збиралася Севастопольська комісія з техногенної, екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій), де і як з найменшим ризиком для людей і прибережних комунікацій, головної найбільшої у місті нафтобази, знешкодити виявлену напередодні у Камишовій бухті 900-кілограмову німецьку донну міну. І врешті-решт пристали на оптимальний варіант, запропонований командиром групи розмінування майором Олександром Калякіним. Тобто спершу «залізяку» підняти на понтонах приблизно на два метри від дна. Виконання завдання полегшувала та обставина, що міна покоїлася на твердому піщаному дні й майже не замулилась. Далі потрібно було відбуксирувати об'єкт на півтора кілометра від берега і там, під водою, на глибині 15—18 метрів, підірвати 400 грамами тротилу. Під загальним керівництвом начальника управління МінНС у Севастополі полковника Олександра Недобиткова до операції долучилися піротехніки Керченського спеціального морського загону МінНС, фахівці інженерної служби Військово-Морських сил України, російського Чорноморського флоту, фірми «Югторсан» та відповідних міських служб. Приблизно опівдні справу було зроблено — фарватер у Камишовій бухті знову доступний для мореплавства. Коли писалися ці рядки, як поінформували «УМ» у міському управлінні МінНС, ліквідаційна група перевіряла в морі результати своєї роботи.