У суботу в самому центрі Варшави стався безпрецедентний напад на верховного рабина Польщі Міхаеля Схудріха. Скандал набув світового розголосу, зокрема й через те, що збігся у часі з першим візитом до Польщі Папи Римського Бенедикта ХVІ. Присмаку невипадковості, ба навіть спланованої антипольської провокації додало те, що наступного дня Папа мав узяти участь у жалобних урочистостях у колишньому нацистському таборі Освенцим.
Рабин йшов містом, аж раптом за спиною почув: «Польща для поляків». Міхаель Схудріх озирнувся — і невідомий молодик зацідив рабинові у груди. Священнослужитель намагався боронитись, але нападник приснув йому в обличчя газом із балончика — й успішно втік.
Оговтавшись, рабин заявив пресі, що переконаний: напад на нього у переважно католицькій Польщі саме під час візиту понтифіка — це збіг обставин, і не більше. «Кожен, хто стверджує, що це була спрямована провокація, не знає фактів і шукає виправдання для поведінки цієї людини», — сказав рабин, наголосивши, що подібні напади на членів єврейської громади у Польщі не траплялися ось уже кілька років, ну хіба що сам пан Схудріх отримував кілька образливих повідомлень на свій мобільний. У будь-якому разі варшавська поліція відреагувала на напад, мов на серйозний теракт: підняті на ноги патрулі «прочісували» околиці, і в прес-службі столичної поліції надвечір заявили, що завдяки фотороботу злочинця «вже з'явилися перші його сліди».
Попри те що рабин намагався не нагнітати пристрастей, голова прес-служби МВС Томаш Склодовський заявив агенції ПАП, що обставини і час атаки вказують на можливість того, що напад є провокацією, яка має антипольський і антисемітський характер. На думку речника, ця провокація мала на меті зіпсувати імідж Польщі у світі, подаючи її як «антисемітську країну».
На небуденність інциденту вказує те, що постраждалому рабинові негайно зателефонував прем'єр-міністр Польщі Казимир Марцинкевич для того, аби висловити глибоку стурбованість. Гостро засудила напад на рабина, який є американським громадянином, амбасада США. Зі спеціальної заяви випливає висновок: метушня польських властей не була марною — амбасада заявила, що «вітає зусилля польської влади, спрямовані на пошук виконавців нападу».
Важко сказати, чи це був окремий випадок антисемітизму, чи внутрішня провокація проти братів Качинських, яких політичні конкуренти «виставляють» націоналістами, чи спланований акт дискредитації «Четвертої Речі Посполитої» в очах світової спільноти. Але факт лишається фактом — скандал отримав гучний розголос, і репутацію Польщі, й без того підмочену нетолерантністю до секс-меншин, не поліпшив.