22-23 травня в Києві відбудеться саміт ГУАМ. Знаменним він обіцяє стати насамперед тим, що на базі ГУАМ (регіонального об'єднання Грузії, Азербайджану, України, Молдови) планується утворити повноцінну, амбітну міжнародну організацію. На десятий рік існування це неформальне об'єднання нарешті отримає свій статут, регламент, порядок денний, Генсека, штаб-квартиру в Києві та назву «Організація за демократію і економічний розвиток ГУАМ».
Якщо в 1996 році Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова згуртувалися на основі спільної стурбованості щодо питань безпеки, а згодом зблизилися в рамках ГУАМу ще й на економічному підгрунті, то відтепер у назві їхнього об'єднання з'явиться ще й слово «демократія». Яке буде його застосування на практиці, наразі не зовсім зрозуміло. До прикладу, на запитання «УМ», чи буде ГУАМ якимось чином слідкувати за розвитком демократичних процесів у країнах-учасницях, зокрема робити висновки з приводу проведення там виборів (нагадаємо, що в Азербайджані процвітає авторитарна система, а лідерів опозиції арештовують), заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський сказав, що про це ще не думали, «але ідея хороша». Навіть Президент Віктор Ющенко в інтерв'ю «Інтерфаксу» в контексті завдань ГУАМ заявив, що «це, перш за все, проекти економічної, торгової, енергетичної сфери».
Водночас в Україні наголошують на демократичних засадах діяльності нової організації. Всі рішення в ГУАМ будуть прийматися консенсусом, обрання керівництва секретаріату відбуватиметься за принципом ротації, фінансові внески країн-членів будуть однаковими. Веселовський повідомив «УМ», що щорічний внесок держави-учасниці складатиме кілька тисяч доларів. Для порівняння, за участь у СНД, яку офіційний Київ вважає недієздатною, наша країна щороку сплачує мільйон доларів. Щодо виборів Генсека, то, найiмовірніше, у перший рік ним стане президент Азербайджану — традиційна практика у демократичних об'єднаннях дотримуватися алфавітного порядку. Окрім того, Україна, отримавши на своїй території штаб-квартиру ГУАМ, навряд чи ще претендуватиме одразу отримати ще й керівну посаду. Під час саміту в Києві, окрім урочистого підписання документів про створення нової організації, будуть підписані угоди про взаємодопомогу та співпрацю у митних питаннях, про співробітництво в галузі охорони здоров'я, надзвичайних ситуацій, про взаємосприяння в торгівлі й транспортуванні. Також одне з важливих завдань засідання — активізувати угоду про вільну торгівлю, підписану країнами-учасниками в 2002 році. За словами Андрія Веселовського, для повноцінної реалізації цього документа немає правових перешкод, а в основному є «брак інформації і брак здатності підприємств, компаній, організацій використати цю угоду».
Окрім чотирьох президентів та низки міністрів країн ГУАМ, до Києва завітають інші високопосадові міжнародні гості, зокрема віце-президент Болгарії, Генсек ОБСЄ, директор відділу Центральної, Східної і Північної Європи, Ради нацбезпеки США тощо. Відомо, що прибуде президент Литви Валдас Адамкус, очікується відповідь щодо участі в саміті від президентів ще низки країн. Від Росії запрошений лише посол Віктор Черномирдін. Веселовський пояснює таке низьке представництво тим, що Москва ніколи не цікавилася партнерством в рамках ГУАМ і не просила надати їй статус спостерігача. «Ми були б раді, якби вона це зробила», — додав заступник міністра.
Запрошення низки високопосадових міжнародних гостей багатьох наштовхує на думку про ймовірне розширення ГУАМу. Але Веселовський каже, що про це зарано говорити, оскільки «спочатку організація повинна продемонструвати свою життєздатність, ефективність і таким чином продемонструвати свою привабливість».