Почесний доктор МАУП став віце-прем'єром,

      Нові урядові призначення шокували багатьох поляків. До останнього моменту деталі політичних торгів щодо формування «непомаранчевої» коаліції тримали в таємниці, тож найбільше поляків обурила новина: Роман Гертих, лідер «Ліги польських родин», став віце-прем'єром та міністром освiти. До іншої Польща вже встигла морально підготуватись — Анджей Леппер дістав посаду віце-прем'єра і міністра агропромисловості та розвитку села.

      Щоправда, брати Качинські забезпечили політико-економічну стабільність Польщі, попередньо провівши реконструкцію (по суті — перерозподіливши функції) міністерств, котрі очолили коаліціанти. Завдяки цьому Качинські нейтралізуватимуть, хочеться вірити, найекзотичнішi задуми учасників альянсу. Зокрема, партія «Право і справедливість», котра як переможниця останніх виборів отримала право домінувати у формуванні уряду, зробила кілька завбачливих кроків: від міністерства освіти попередньо відокремила науку і вищу школу та відомчо розвела транспорт із будівництвом. Тож польським шкільництвом відтепер завідуватиме Роман Гертих, радикальний противник входження Польщі до ЄС та зони євро, засновник і один із лідерів націонал-патріотичної організації «Всепольська молодь», відомої своїми виступами проти гомосексуалістів. Підніматиме польське село теж запеклий «євроскептик» — Анджей Леппер, лідер популістського політпроекту «Самооборона», прославленого блокуванням доріг та обіцянками «всього й одразу», розрахованими на люмпен-пролетарський електорат.

      Леппер має й «український слід», зокрема він отримав звання почесного доктора з рук сумнозвісної Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), котру Конгрес США в минулорічному рапорті назвав «головним джерелом антисемітизму в Україні». За інформацією «УМ», політтехнологи, пов'язані з Леппером, на останніх виборах працювали і в Україні, щоправда, на рівні місцевого самоврядування.

      Щодо інших новопризначених урядовців, то Анна Калата від «Самооборони» стала міністром праці і соціальної політики. 60-річний Антоні Ящак, теж по квоті «Самооборони», став міністром будівництва. Наймолодшим же міністром став 28-рiчний патріот із «Ліги польських родин» Рафал Вехецький (він очолив міністерство морського господарства). МЗС лишився під контролем президента Качинського. Бунтівного лицаря польської дипломатії Стефана Меллера, який пішов із посади, уникаючи «співпраці» в одному уряді з Леппером, замінила Анна Фотига, колишня депутатка Європарламенту з «ПіС», яка під час «помаранчевої зими» відстоювала українську євроінтеграцію перед комісаром ЄС Гюнтером Ферхойгеном.

      Президент Польщі Лех Качинський зазначив: «Новий уряд Казимира Марцинкевича не матиме легкого життя, але вірю, що здобуде успіх». Утім, враховуючи «незакомплексованість і працелюбність» партнерів по коаліції, «малою кров'ю» братам Качинським не відбутися, і на Польщу чекатиме низка гіркуватих політичних «родзинок». Зрештою, призначення Гертиха міністром освіти можна порівняти з призначенням на аналогічну посаду Олега Тягнибока, а Леппера — віце-прем'єра можна порівняти з призначенням на таку посаду мадам Вітренко.

      Як зазначила «УМ» викладачка східнопольського ліцею, «польські викладачі просто шоковані, призначення Гертиха — тотальна поразка. Його не можна було допускати до цієї посади. Зараз, либонь, молодь змусять ходити строєм із барабанним боєм до костелу, дружно святкувати всі релігійні свята, щоранку здавати іспит із патріотизму і колективно ходити до сповіді».

      Стурбованість виказала і західна преса, зокрема агентство «Рейтер» назвало польські урядові пертурбацiї «ризикованим політичним покером», зауваживши, що більшість поляків не розуміють союзу з Леппером і Гертихом, а обіцяна «моральна революція» виявиться фарсом.

      Нинішня коаліція через нестабільність партнерів може виявитись нетривкою, і, радше всього, Качинські плекають ідею позачергових осінніх виборів, котрі би співпали з виборами до органiв місцевого самоврядування. Зрештою, доля коаліції безпосередньо залежить від партійних рейтингів, адже апетити некерованої «Самооборони», що спирається на популістські гасла й персональну харизму Леппера, вдавалось би стримувати лише в разі падіння її громадської підтримки. А цьому Леппер, котрому, за великим рахунком, все одно що обіцяти, прагнутиме запобігти новими обіцянками і боротьбою з новими нагальними проблемами «соціально незахищених робітників і селян». Це може швидко спричинити до урядової кризи і розпаду коаліції. Тож наразі можна лише поспівчувати прем'єр-міністру Марцинкевичу, який встиг пообіцяти, що «поляки вже цього року мають шанс відчути зміни», щоправда, не уточнивши — які саме.