Кардинал Гузар.
Уперше глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Любомир відправлятиме Великодню літургію не в столиці Галичини, а в столиці України. Щоправда, Патріарший собор Воскресіння Христового, що на вулиці Микільсько-Слобідській (біля станції метро «Лівобережна»), ще не добудовано, тому кардинал Гузар правитиме у храмі святого Василія Великого, що на вулиці Смірнова-Ласточкіна.
Минулого тижня, на Вербну неділю, греко-католики проводили літургію у Патріаршому соборі, але було вирішено все-таки не зустрічати найбільше християнське свято у недобудованому храмі. Незважаючи на те, що церква підганяє будівельників, роботи ведуться повільніше, ніж мріялося й очікувалося. У квітні, як поінформувала «УМ» прес-служба УГКЦ, почалося тільки спорудження металевого каркасу склепіння собору; наступним етапом стане спорудження хрестів на малих банях і бетонування каркасу. Заливка спеціального склобетону у каркас склепіння може тривати ще близько трьох місяців. Як зазначив відповідальний за процес будови отець Дам'ян Кастран, «будівництво Патріаршого собору відбувається повноцінно, відповідно до сучасних технічних можливостей, але процес, на жаль, не можна пришвидшити через, наприклад, проведення робіт одночасно в декількох напрямах. Це заборонено робити згідно із вимогами техніки безпеки». Греко-католикам дуже залежить на тому, аби церква перебралася в Київ, адже таким чином УГКЦ позбавиться ореолу «регіональної», галицької церкви.
У грудні минулого року ієрархи греко-католицької церкви навіть звернулися до мирян по підтримку — елементарно бракувало коштів — наголосивши, що «будівництво Патріаршого центру УГКЦ у Києві — це соборна справа всієї спільноти вірних Церкви, оскільки його будують винятково за їхні пожертви». І закликали «вірних в Україні і світі привнести свою символічну цеглинку на будову нашої святині». Недобудований храм систематично отримує подарунки християнських громад, зокрема, наприкінці березня подарували плащаницю Ісуса Христа, виготовлену черницями львівського Святопокровського монастиря. Перед тим своїми дарами допомогли в оздобленні собору і християнські громади Івано-Франківщини.
Кардинал Гузар відправлятиме архієрейську літургію у недобудованому Патріаршому соборі, у його підземній частині, у Світлий понеділок (24 квітня) о десятій ранку. Цього дня вперше святкуватиметься храмове свято у Соборі, адже минулого року аналогічну службу відправляли у каплиці, що згоріла восени. За даними «УМ», каплицю було, швидше всього, підпалено вандалами, також є інформація, що кілька разів невстановлені покидьки чинили наругу і над хрестом у подвір'ї. Кожна відправлена служба Божа у цьому Храмі є днем торжества справедливості, адже УГКЦ є християнською конфесією, яка зазнала найбільше поневірянь від комуністичного режиму і попри всі випробування посіла заслужене місце у столиці України. Тож і побудова Патріаршого храму в Києві несе символічний відбиток відродження.
У своєму Великодньому посланні Блаженнійший Любомир закликав, «дивлячись на добро, що є навколо нас», не «заплющувати очі на те лихо, яке ми наробили і за яке несемо відповідальність», і побажав «непереборної радості й торжества, які походять від воскреслого Христа». Кардинал зазначив: «намагаймося зрозуміти, що Христос відкрив нам кращий шлях — шлях любові, чистоти і служіння ближньому. Нехай милостивий Господь, який довів нам у такий прекрасний спосіб Свою любов, сповнює вас радістю і бажанням з відкритим серцем прийняти Його дари, жити ними і поширювати навколо себе добро».
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
