Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Aфiша фiльму Дзиги Вертова «Людина з кіноапаратом».
Основна частина фестивальної програми пройде в традиційному для такого штибу акцій місці — Будинку кіно, але новаторською рисою, на якій оргкомітет ставить акцент, стала доступність показів для більшості глядачів. Основною метою «Контакту» називають майбутню масовість документального кіно в Україні, адже у багатьох розвинутих країнах такі стрічки часом бувають популярнішими за художні. Як зазначає генеральний директор кінофестивалю «Молодість» та арт-директор «Контакту» Андрій Халпахчі, Україні просто потрібна промо-організація, яка б просувала вітчизняний кінематограф, і документальний у тому числі.
Конкурсна програма «Контакту» складається з двох частин — міжнародної (журі очолює литовський режисер-документаліст Саулюс Бержиніс) та національної (голова суддів Мирослав Попович). Комісію з відбору фільмів як для національної, так і міжнародної програми очолив відомий кінокритик і сценарист, а також постійний автор «УМ» Сергій Тримбач. Головний приз фестивалю — 5 тисяч доларів.
Деякі покази можна відвідати в кінотеатрі «Батерфляй-Ультрамарин», і ціни на них, на відміну від іншого кінофестивалю — «Молодість», — не за межами добра і зла. Щоправда, деякі фільми будуть показані мовою оригіналу з субтитрами. В цьому році на міжнародний конкурс відібрано 7 українських фільмів: «Стояв собі будиночок» (режисер Олена Фетисова), «Nevseremos. Люди з Майдану» (Сергій Маслобойщиков), «Адам і Єва» (Мурат Мамедов), «Олександра Eкстер і світова сценографія» (Валентин Соколовський), «Подорожні» (Ігор Стрембіцький), «Замки України» (Артем Сухарєв), повнометражна програма ознаменувалася лише одним українським фільмом — стрічкою Олеся Саніна «День сьомий».
Позаконкурсна програма не менш цікава — наприклад, у Києво-Могилянській академії покажуть ретроспективу голландських фільмів, програму, присвячену діячам мистецтва, а також ретроспективу фільмів Дзиги Вертова («Людина з кіноапаратом» (1929, у супроводі музики Майкла Наймана), «Шоста частина світу» (1926), «Три пісні про Леніна» (1934, у супроводі електронної музики Олексія Петрова), «Кіноправда», № 23 (1924), «Кінооко» (1924).
А першим фільмом, який показали одразу після офіційної частини відкриття фестивалю, став лауреат «Оскара-2005»( «Найкращий документальний фільм»), який мав великий успіх у американському та французькому прокатах, стрічку «Подорож імператора» (друга назва «Марш пінгвінів») режисера Люка Жаке. Цей фільм разом із сім'єю також переглянув Віктор Ющенко.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>