ЄЕПнемось на одну п'яту бюджету!

      Хоча від дня підписання в Ялті президентами України, Російської Федерації, Білорусі та Казахстану угоди про створення Єдиного економічного простору минуло вже кілька місяців, наша влада до цього часу не здійснила фінансово-економічного обгрунтування зиску від вступу України в ЄЕП. Водночас, за словами голови парламентського Комітету з питань євроатлантичної інтеграції  і голови Народного руху  Бориса Тарасюка, цим обгрунтуванням зайнявся міністр економіки в уряді Прем'єра Леоніда Кучми Володимир Лановий. За його підрахунками, «від входження до ЄЕП український бюджет щорічно втрачатиме 6-12 мільярдів гривень, а наші підприємства не отримають прибуток від 12 до 20 мільярдів гривень», — заявив Борис Тарасюк на прес-конференції у Львові.

      За словами нардепа, той факт, що влада не хоче дати обгрунтування своєму ЄЕПнутому рішенню, свідчить про те, що цей проект — суто політичний. «Метою підписання угоди про вступ до так званого Єдиного економічного простору  з боку Росії є відвернення України від курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію», — цитує слова Тарасюка прес-служба «Нашої України». На переконання голови НРУ, є «дві причини такої поведінки правлячої української еліти. Перша — слабкість Президента і правлячої еліти, що виражається в подальшій їх ізоляції. Друга — агресивність реалізації неоімперської політики Російської Федерації, проекту так званої «ліберальної імперії». Незважаючи на те, що участь України в цій угоді унеможливить її наближення до ЄС, нинішій парламентський розклад дає Тарасюку підстави стверджувати, що угоду про створення ЄЕП буде ратифіковано.

      Тарасюк на нещодавніх парламентських слуханнях «Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи» також зазначив, що «Наша Україна» виступає, з одного боку, за європейську та євроатлантичну інтеграцію, а з іншого, — за розвиток стосунків з Російською Федерацією. «Україна має всі підстави для того, щоб відігравати ключову роль в європейській політиці, — зауважив міністр закордонних справ уряду Ющенка. — Україна разом з Польщею в Центрально-Східній Європі та Німеччиною і Францією в Західній здатні побудувати міцні підвалини стабільності і безпеки в Європі. Після президентських виборів у 2004 році Європа і весь світ побачить нову Україну, громадяни якої з гордістю заявлятимуть за кордоном: «Я — громадянин України».