Як вас звати і де живете?

      Скільки нині на українських вулицях є бездомних громадян, де вони фактично живуть — точно сказати в державі ніхто не візьметься. Адже наразі в Україні відсутній системний облік і реєстрація місця проживання бомжів. У Міністерстві праці та соціальної політики кажуть: сякий-такий облік обездолених українців проводять лише приймальники-розподільники, які входять у структуру органів внутрішніх справ. Однак держава вирішила-таки порахувати, скільки ж є в Україні бомжів, де вони живуть, чого найбільше потребують і як їм можна допомогти. Відтак днями, повідомили «УМ» у прес-службі Мінпраці, уряд ухвалив постанову про створення Центру обліку бездомних громадян. Начальник Управління у справах бездомних громадян та осіб, звільнених із місць позбавлення волі, Оксана Суліма каже, що основними завданнями центру буде виявлення та ведення обліку бездомних громадян, реєстрація переважного місцезнаходження і надання соціальних послуг, передбачених законодавством. У центрі буде створено інформаційний банк даних про бездомних громадян, видаватимуться посвідчення про взяття на облік тощо.

      Центр надаватиме послуги на підставі письмової заяви бездомним громадянам України, що досягли 18-річного віку, особам без громадянства, які постійно на законних підставах проживали, а після втрати права на житло продовжують проживати на території України. Щодо безпритульних дітей, то їх будуть направляти до притулків для неповнолітніх. У разі звернення до центру бездомних громадян із дітьми, дітей направлятимуть до зазначених притулків лише за згодою батьків. При цьому Оксана Василівна підкреслює, що не всі бездомні бажають реінтегруватися, тобто працювати, докладати певних зусиль для поліпшення свого життя. Тому важливим є не пасивний облік, а «активне» їх виявлення — тобто на вулицях будуть працювати соціальні патрулі, які розказуватимуть бомжам про ті права на соціальні послуги й допомогу, які вони мають.

      Рішення про утворення та діяльність таких центрів прийматиметься місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Його фінансування здійснюватиметься за рахунок місцевого бюджету, а також благодійних внесків юридичних і фізичних осіб та інших джерел.

      До речі, досі в Україні переважали, як правило, недержавні організації, які допомагали бездомним, — громадські, благодійні, релігійні абощо. Загалом же станом на 1 січня 2006 року у 13 областях України діє 25 закладів для бомжів. Протягом минулого року вони надали послуги більше як 4 тисячам осіб.