Ті парламентарії, які після виборів-2006 стануть безробітними, не надто бідуватимуть. Навіть навпаки. Адже позавчора надвечір, в останні хвилини свого останнього сесійного засідання, Верховна Рада IV скликання подолала вето Президента на зміни до закону «Про статус народного депутата України».
Поправками встановлено, що колишні народні обранці, які після свого працевлаштування до ВР втратили попередню роботу, зараховуватимуться до резерву кадрів головного управління державної служби. Крім того, вони матимуть право на виплату матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків від зарплатні з урахуванням усіх доплат та надбавок, яку отримують депутати діючого скликання.
За інформацією Кабінету Міністрів, відновлення таких виплат потребуватиме понад 120 тисяч гривень на рік із держбюджету на кожного (!) екс-депутата. З урахуванням цього глава держави й накладав вето на поправки. З першого разу нардепи його подолати не змогли. Однак спікер Володимир Литвин — також уже фактично колишній нардеп — поставив закон на переголосування, закликаючи депутатів активінше тиснути кнопки. В результаті на табло висвітилося аж 307 голосів «за». Сам Голова ВР з другого разу також проголосував позитивно.
Сайт Верховної Ради наводить такі дані щодо цього голосування: «Наша Україна» — 30 «за» (у т.ч. всi лiдери, крiм Ключковського; не голосували — 7, відсутні — 4), КПУ — 50 «за» (не голосував — 1, вiдсутнi — 5), СДПУ(о) — 14 «за» ( не голосував — 1, відсутні — 4), БЮТ — 4 «за» (Зубов, Губський, Осика, Сiгал; проти — 20, не голосували — 15, відсутні — 3), Соцпартія — 25 «за» (у т.ч. Мороз; проти — 2, не голосував — 1, відсутні — 2), фракція Народної партії — 38 «за» (відсутні — 3), УНП — 17 «за» (у т.ч. Плющ; не голосував — 1 (Костенко)), ПППУ — 10 «за» (відсутні — 6), НРУ —7 «за» (не голосували — 8, відсутній — 1), ПРП — 8 «за» (не голосували — 3, відсутні — 4), Партія регіонів — 59 «за» (не голосував — 1 (Слаута)), група Народного блоку Литвина — 21 «за» (відсутній — 1), «Відродження» — 8 «за» (вiдсутнi —7), позафракційні — 16 «за» (у т.ч. Литвин, Мартинюк, О. Марченко, Ратушний, Цибулько; не голосували — 3, відсутні — 16).
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
