Спершу думай про Київ, а потiм — про пенсiю

30.03.2006
Спершу думай про Київ, а потiм — про пенсiю

Кваснєвський завжди готовий пiдтримати Україну. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

Розмитий проукраїнський вектор

      Польща, будучи стратегічним союзником України, напружено очікувала на наші парламентські вибори. Але б які не були їхні результати, Польща залишиться прихильною до України. Польський президент Лех Качинський в інтерв'ю «УМ» зауважував, що готовий співпрацювати з будь-яким українським урядом. Але упродовж кількох післявиборчих місяців співпраця двох країн таки може сповільнитися чи навіть спаралізуватися. Попри оптимізм Качинського щодо перспектив польсько-українського стратегічного партнерства, тут відчутно бракує колосальної енергії та міжнародного досвіду його попередника — Александра Кваснєвського.

      Розвинутий Кваснєвським чіткий проукраїнський вектор розмився після приходу до влади у Польщі правих консерваторів, перетворившись у загальний і часто декларативний напрям. Перешкоджає досі відсутня у Сеймі парламентська більшість, котра б вивільнила «політичну волю» правлячої партії «Право і справедливість» від внутрішніх розборів і дозволила б проведення масштабніших міжнародних проектів. Уряд прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича теж надто занурений у політичну буденність на тлі виконання бодай якихось виборчих обіцянок. Зрештою, гальмує ситуацію і незначний досвід роботи на міжнародній арені Леха Качинського, котрий лише починає розбудовувати особисті контакти з політичними елітами Заходу. Дається взнаки і напруга на вісі Варшава — Брюссель.

Пасивнiсь українцiв теж гальмує тiсну спiвпрацю

      Після візиту нового польського президента до Києва, який відбувся чотири тижні тому, стало зрозумілим, що відносини двох країн, отримавши імпульс у галузі енергетики, можуть відновити темп, заданий Кваснєвським. Але для цього необхідна координація обох сторін. Польща нібито готова передавати свій унікальний досвід інтеграції до західних структур, а Україна його переймати. Але ситуація досі пробуксовує через брак інституцій з українського боку і пасивність нашого МЗС. Як прокоментував «УМ» польський політолог, експерт Центру східних досліджень Аркадіуш Сарна: «Україні бракує стратегії у відносинах із Польщею, а інколи навіть добрих ідей». «Хочеться вірити, що після зміцнення України після виборчого марафону нарешті прийде час на розбудову такої стратегії. Польща могла б більше й ефективніше допомогти Україні, якби Україна була активнішою», — сказав експерт.

      Україна, як повітря, потребує підтримки міжнародної спільноти, і саме тут міг би пригодитися безцінний досвід Александра Кваснєвського. Донедавна він перебував у тривалій відпустці в Швейцарії і, повернувшись до Польщі, заявив, що підтримуватиме розгромлену на польських виборах лівицю. При цьому свою допомогу «формалізувати» не прагне.

Новi полiтичнi перспективи «старого» президента

      Польська лівиця планує перебудуватись організаційно, об'єднавшись iз частиною польських лібералів iз «Громадянської платформи», котра досі перебуває в опозиції до партії братів Качинських «ПіС». Але чи погодиться Кваснєвський очолити подібне утворення і стартувати на парламентських виборах, виборюючи місце прем'єр-міністра — невідомо. Згода амбітного Кваснєвського репрезентувати новий політичний проект насамперед буде обумовлена рейтингами «соціалістично-ліберального об'єднання» — він погодиться очолити партію лише в розрахунку на перемогу і отримання посади голови уряду. У разі ж дострокових травневих виборів, як показують опитування, це навряд чи можливо.

      Водночас правиця, прагнучи випхати авторитетного екс-президента з політичного небокраю, за влучним висловом «Газети виборчої», оголосила «полювання на Кваснєвського». У вівторок міністр юстиції Збігнєв Зьобро підтвердив, що рекомендував люблінській прокуратурі розпочати слідство у справі очолюваного Кваснєвським в 1987—1990 роках комітету з питань молоді та фізкультури. При цьому міністр зазначив, що розпочате слідство не означає, що злочин справді мав місце, адже ця справа «випливла» після понеділкової публікації в «Газеті польській», котра звинуватила колишнього президента у тому, що на початку кар'єри той «полегшив» скарбницю на 100 мільйонів доларів, надаючи «приятельським» організаціям кредитну допомогу під надто низькі відсотки, у той час як у Польщі вирувала інфляція. Варто зазначити, що п'ять років тому діяльністю цього комітету вже безрезультатно займалася найвища Палата контролю. Сам міністр Зьобро зазначив, «коли звинувачення, поставлені пану Кваснєвському, виявляться необгрунтованими, то буду дуже задоволений». Свого часу екс-президент уже пояснював, що Комітет діяв «згідно з чинними нормами».

      На даний час Кваснєвський прагне залишитись активним гравцем насамперед на міжнародній сцені. Досі точаться розмови, що він може стати Генсеком ООН. Цьому перешкоджає незгода мстивого Кремля (в т.ч. ображеного на активну переговорну участь Кваснєвського під час Помаранчевої революції).

Найбiльший фахiвець з українського питання

      Наразі екс-президент Польщі з вдячністю погодився читати лекції, присвячені особливостям центральноєвропейської політики в Джорджтаунському університеті в США. Безперечно, викладацька робота пліч-о-пліч з Мадлен Олбрайт, колишнім держсекретарем США, є почесною, але навряд чи це може повністю реалізувати потенціал непересічного польського політика. Тож упродовж року Україна могла б використовувати «відпочинок» Александра Кваснєвського від польської політики, бо згодом він напевно таки оновлюватиме польський лібералізм. Враховуючи колосальну зацікавленість поляків політичною ситуацією в Україні, можна припустити, що й колишній польський лідер міг би «заробити» на цьому свої політичні дивіденди. Зрештою, Кваснєвського можна сміливо назвати найбільшим фахівцем з українського питання серед політиків Східної Європи. Вкрай позитивно оцінює його заслуги у цій галузі навіть його політичний опонент — чинний президент Лех Качинський.

      Оскільки статус «президента на пенсії» не відповідає активній натурі Кваснєвського, можна припустити, що він би погодився розсувати євроатлантичні небокраї для України. Головне — узгодити формальний статус. Нещодавно в інтерв'ю журналу «Кореспондент» Кваснєвський підтвердив, що «хоче використовувати свій досвід» і «безсумнівно» займатиметься «польсько-українськими справами і Україною в Європі та світі». Водночас він просигналив, що залюбки провів би кілька тижнів у Києві, і «нічого страшного, якщо я житиму кілька місяців в іншій країні».

      Враховуючи нещодавній неофіційний візит Кваснєвського до української столиці і тривалу його розмову з Ющенком, можна припустити, що вони обговорювали можливість та форму допомоги Україні з боку екс-президента Польщі. Але анонімне джерело «УМ» у польському МЗС зазначило, що «невідомо, чи погодився б Кваснєвський, враховуючи свій статус президента, на посаду радника президента Ющенка зі справ євроатлантичної інтеграції», адже «президенти відставними не бувають». При цьому джерело визнало: «Якби це вдалося реалізувати, це було б колосально! Кваснєвський є політичним прагматиком і дуже успішним міжнародним політиком; саме він реалізував євроатлантичні стремління Польщі. Він схильний до компромісів, має величезний запас терпіння і колосальний досвід, котрий як повітря потрібний українським елітам». Додамо, що Кваснєвський до усіх заслуг ще й має найтепліші стосунки з представниками вищого політикуму США.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>