На виборах «Пекторалі» перемогли Ромео і Джульєтта

      Однією з головних особливостей цьогорічної премії «Київська пектораль», так уже складалася ситуація, мав стати той факт, що проходила вона наступного дня після виборів. Тобто можновладцi, які раніше досить охоче відвідували церемонію нагородження, цього разу переймалися зовсім іншими проблемами: відстежували підрахунок голосів, надзвонювали колегам по блоку і мчали на екстрені наради партій. Тож політики минулого понеділка Театр Франка своєю присутністю не шанували. «Це ж якби церемонія проходила напередодні виборів, — дозволив собі помріяти начальник управління культури міста Олександр Биструшкін, — усі б тут були. Та ви що — стільки телекамер, хто ж таке пропустить? А ми б їм відразу про спонсорський внесок натякнули...» Та мріям Олександра Павловича збутися не вдалося. Що, до речі, зовсім не означає, що «Київська пектораль-2006» вийшла принципово аполітичною. Так, у номінації «Подія року» за версією цієї премії нагороду отримав ...колектив Театру імені Лесі Українки, який у боротьбі з Мінкультури відстояв свого худрука Михайла Рєзнiковича. Не всі члени експертної ради це рішення комітету сприйняли з розумінням. «А чи не входимо ми таким чином у галузь політики, а не мистецтва?» — запитала театрознавець Валентина Заболотна. «Мені б хотілося, щоб політика поменше чіпляла театри», — відповів на це Олександр Биструшкін.

      А з мистецтвом, попри те, що минулий сезон аж занадто цікавим назвати складно, у «Київської пекторалі» все склалося більш-менш об'єктивно та прогнозовано. Експерти переглянули 56 прем'єр, що були презентовані театрами у 2005 році (до речі, це майже на 20 менше у порівнянні з 2004-м — є над чим замислитися...), у другий тур були допущені 23 вистави. Майже всі номінації мали трьох фіналістів, на відміну від минулих років, коли в списках було і по одному претенденту. Абсолютним тріумфатором «Пекторалі-2006» став Театр драми і комедії з виставою «Ромео і Джульєтта». Вона перемогла в номінації «Краща вистава року», а її творець Олексій Лісовець став кращим режисером, випередивши у цих номінаціях Віталія Малахова («Кількість») та Олександра Крижанівського («Майстер і Маргарита»). Виконавиця ролі Джульєтти Ольга Лук'яненко перемогла у номінації «За кращий акторський дебют» — тут її конкурентами були Юлія Вдовенко («Біла ворона») та Олександр Форманчук (Solo-mea). Ахтем Сейтанблаєв (Ромео) став кращим актором року. На перемогу в цій номінації претендували також Микола Боклан («Сірано де Бержерак») та Віталій Лінецький («Записки божевільного»). Кращою актрисою стала Галина Ткач (Малу, «Моє сторіччя», Театр на Подолі).

      Поповнив свою колекцію «Пекторалей» цього року і Театр Франка. Наразі — зусиллями Лариси Руснак та Петра Панчука, які були відзначені як актори другого плану у виставах Solo-mea та «Наталка Полтавка» відповідно. На кількість «Пекторалей» для «франківців» попрацював і Олег Скрипка — його музичне вирішення вистави «Наталка Полтавка» журі визнало найкращим. Кращою виставою для дітей стала «Попелюшка» у «Сузір'ї», що конкурувала із «Вождем червоношкірих» (Театр юного глядача на Липках). А Віталій Малахов хоч і поступився Лісовцеві перемогою в номінації «Краща вистава», без «Пекторалі» не залишився — його спектакль «Моє сторіччя» у Театрі на Подолі став кращим на камерній сцені.

      Режисура церемонії авторства Олексія Кужельного дуже нагадувала попередні святкування: трішки класики, трішки хореографії, парочка «капустяних» номерів... Набагато краще з креативом склалося в Театру імені Лесі Українки, який того ж дня запросив театралів до себе на «продолженіє банкєта». Про «капусник» у Театрі російської драми читайте в одному з найближчих номерів«УМ».