Волевиявлення мешканців Кримського півострова при обранні депутатів усіх рівнів, як і по всій Україні, позначилося скупченістю на виборчих дільницях (середня їхня пропускна здатність — 55 виборців за годину), а також «зникненням» цілих будинків, прізвищ тощо. Однак голосування відбулось, і, що найголовніше, його підсумки навряд чи визнають недійсними. На відміну від голосування за «мерськими» бюлетенями, наприклад у Сімферополі. Річ у тім, що міський тервиборчком лише зранку 26 березня зняв із перегонів одного з 21 претендента на пост міського голови, а саме — лідера тутешніх республіканців, колишнього міністра фінансів автономії Олександра Гресса. Звичайно, не з власної ініціативи, а виконуючи відповідне рішення місцевого суду Київського району кримської столиці — за перевищення претендентом виборчого фонду.
Проте не до всіх дільничних виборчих комісій інформація про зняття Гресса з виборів встигла дійти, відтак там елементарно не встигли зробити відмітку «вибув». Або ж, як заявив голова сімферопольського виборчкому Володимир Крилов, не обійшлося без саботажу через політичні антипатії виборчкомівців. Водночас у штабі Олександра Гресса посилаються на вердикт суду Залізничного району, який нібито того ж дня скасував вилучення зi списку кандидата на крісло мера. Схоже, саме ця плутанина надихне надто амбітного місцевого «аптечного короля» Гресса (торік він спробував судитись із Президентом Віктор Ющенком щодо відставки Радміну на чолі з Сергієм Куніциним) оскаржити неприйнятні для себе результати перегонів. Утім не лише його, позаяк скандальними деталями, за попередньою інформацією, оповиті й аналогічні вибори в Алушті та Севастополі.
Що ж до виборів до парламенту України, то в Криму тріумфують «Регіони», комуністи і «Союз», а «Наша Україна» й НРУ в блоці з кримськими татарами — на межі тривідсоткового бар'єру.
