Модна коаліція

      В одному з просунутих британських журналів про моду мені сподобалася фотосесія: що залишилося на backstage ( у фешн-індустрії так називають «залаштунки») після Лондонського тижня моди — сміттєві кошики зі спонжиками для макіяжу, одноразовими прокладками, пластиковими стаканчиками, пляшками з-під мінералки, накладними нігтями, розідраними колготками та іншим подібним мотлохом. Напевне, в смітниках після Ukrainian Fashion Week залишилося щось подібне, а в мене на згадку про акцію є: 1) красивий соняшник у коричневій сітчатій обгортці від Олександра Гапчука; 2) червона троянда з золотим написом «Залевський» на пелюстці; 3) пробник нових парфумів, які тільки-но народилися у французьких лабораторіях, від Оксани Караванської; 4) квадратний клаптик тканини з брендінгом Avtandil; 5) шовкова хустка від Лілії Пустовіт із принтом газетної сторінки Weekend і 6) ціла купка креативних скарбів у формі дизайнерських запрошень на покази — підставки під чашки, міні-пакети, літачки, етикетки та інше. Ці матеріалізовані згустки дизайнерської фантазії, як і вигадливі шоу, забавні перформенси на подіумі, творять навколо дизайнерського одягу легенду, фльор унікальності, штучності, індивідуальності, що й відрізняє строї модельєрів від ширвжитку і просто шмаття на вішалках.

      Будемо чесними, з 37 колекцій, представлених на Ukrainian Fashion Week, претендувати на моду могли, в кращому разі, 15. Це не мало й не багато — це нормально, хтось показував простий собі одяг, хтось яскраве шоу, хтось — клієнтські замовлення. У результаті злиття двох акцій відбулося злиття груп дизайнерів, які умовно тусувалися навколо Ірини Данилевської і навколо Олександра Соколовського, відповідно кожний привів на Тиждень своїх партнерів і друзів. Професійні критерії мали поступитися розумному компромісу, і це всі розуміли. В результаті було чимало відверто слабких колекцій, хитрих — коли сезонність осінь-зима прикривається однією горжеткою, а колекція відверто весняно-літня, чимало офісно-випускного. Втім організаційні й міжособистісні нюанси цікаві тільки тим, хто задіяний у цій індустрії, для небайдужих до моди — тенденції, тенденції і ще раз тенденції.

Тренди-бренди

      Лілія Пустовіт, завжди впізнавана, традиційно актуальна, зі своїм почерком, фірмовим стилем і прийомами, з сезону в сезон по-своєму передбачає та інтерпретує модні тенденції. Нікого вже не дивує, що будь-яка модна іноземна «шишка», подивившись кілька українських колекцій, на Пустовіт витрачає найбільший запас своїх «вау». Така сама прогнозована реакція була і в лондонського фешн-журналіста, співробітника агенції прогнозування трендів Future Laboratory, викладача Лондонського коледжу моди та коледжу мистецтва і дизайну Saint Martins Тома Грейтрекса, який у процесі навчання українських медійників фешн-журналістиці побачив минулу колекцію Лілі Пустовіт. Втім до хорошого швидко звикаєш, і дехто з тусовки почав нарікати на однаковість Пустовіт. Для них великим відкриттям була колекція Poustovit Weekend, створена спільно з однойменним додатком до газети «Коммерсантъ-Украина». «Є день і ніч, права і ліва рука, так і в мені завжди були різні ідеї і різні емоції. Як правило, я їх змішувала і робила максималістські колекції — поєднувала гламур і хіп-хоп, етніку і мілітарі, а цього разу колекція для NB Poustovit вийшла спокійною, рівною, а друга колекція — більш драматичною і вечірньою». Справді одяг для NB Poustovit — це звичний street-wear, причому на 70% це продовження тенденцій минулого сезону: рукав-ліхтарик, буфи, довжина три чверті, об'ємні спідниці-тюльпани і сукні-балони, білі блузи і сорочки, жіночні силуети. Але тут же актуальний шовк, шорти, оригінальні коміри, складені, задрапіровані, зігнуті химерними способами.

      «Жінка вихідного дня» у Лілії Пустовіт — все одно інтелектуальна, загадкова і фатальна. Шифонові сукні, прямі, з заниженою талією, по моді 20-х років, поєднуються з легкими літніми пальтами — шовковими і гіпюровими, декольте на спині й шовкові вставки з принтами в найнеочікуванішиїх місцях — плісе в сукнях і спідницях, у розрізах піджаків і пальт, м'які драпіровки тонкого трикотажу і вальяжність оксамитових шортів. Ця жінка не слухає моду, вона дослухається до свого внутрішнього голосу, тому така приваблива, таємнича і бажана.

      Дві чорні святкові колекції представили Анна Бабенко і Олена Голець для Dolce Donna. Знаючи, що українські дизайнери здебільшого орієнтуються на два боки — світові тренди і потреби своїх клієнток, така кількість вечірнього, вихідного, ошатного одягу (Пустовіт, Голець, Бабенко, Бублик, Жанві та інші) свідчить, напевно, про те, що в українських жінок з'явилося більше приводів красиво одягнутися, частіше змінювати вбрання і врешті самовиразитися за межами casual і дрес-коду. Анна Бабенко зробила трендову вечірню колекцію — на концерт, у театр, у ресторан, на прийом. Чорні, розшиті бісером сукні-міді, літні пальта, контраст матового і блискучого, оксамиту і трикотажу — такий загальний абрис колекції, а глибокий чорний розбавляють електрик, червоний і синій. Олена Голець показала багате, розкішне, гламурне прет-а-порте де люкс і втілила свою колекцію «Таємне зібрання» у вигляді венеціанського шоу за участю Казанови. Дорогі тканини — шовковий оксамит, атлас, шифон, ексклюзивні, зроблені спеціально для цієї колекції узори у вигляді карт, люстр із муранського скла, вензелів з обладунків венеціанських лицарів і павлінів, найактуальніша фурнітура — в таких умовах і з такими виробниками мріють працювати всі дизайнери. Окрема тема — 15 романтичних вечірніх суконь із чорного шовку, з ніжними драпіровками, з вензелями і розкішними спідницями. На оголені плечі водночас можна накинути жакардове пальто на підкладці з лебединого пуху і комірцем з норки чи курточку з каракульчі. Костюмний блок вирізнявся чоловічим кроєм жіночих строїв і наявністю «ділових» шортів.

      Другий ударник Ukrainian Fashion Week — Віктор Анісімов, він також представив дві колекції: для нової торгової марки WAWA і для Alexx Fashion, але, на жаль, уже другий сезон пропускає власну, іменну, колекцію, так би мовити, для Анісімова. Втім анісімовське єство знайшло вихід у близькій його світосприйняттю філософії WAWA — там його «хуліганський стиль», стрункий крій, біс, що ховається у деталях, і оригінальний конструктивізм. Колекція «Команда нашого двору» присвячена цьогорічному чемпіонату світу з футболу, обличчями її є футболіст Владислав Ващук і Лілія Подкопаєва, відтак, очевидно, вона задумувалась для активних, енергійних городян, які люблять міксувати з одягу спортивний шик. А фінал колекції — оксамитові спортивні костюми з золотими відбитками м'яча, головний редактор журналу «Эксперт. Вещь» Зоя Звиняцківська назвала спортивним гламуром. Втім осердя колекції творять повсякденні демократичні джинси з різнокольоровими латками, імітованими дірками, кишенями, контрастними строчками, піджаки знову-таки з латками на рукавах, кількома накладними кишенями, зі значками та наліпками, модні тільняшки з кантами, короткі оксамитові піджачки, короткі спіднички в складку, футболки з фейсами «команди нашого двору». Портрет команди, до речі, намалювала модна київська художниця і подруга координаторки проекту Маргарити Січкар — Женя Гапчинська. За словами Анісімова, колекція дуже ностальгійна, вона зроблена за принципом перешитого мамою одягу — «покращені» джинси, прикрашені плащики з великими гудзиками, понтові нашивки, дядькова тільняшка. Колекцію, крім професійних моделей, представляли два футболісти — Ващук і Федоров, гімнастка Подкопаєва, екс-власник екс-клубу «Чайковський» Володимир Глухой і сам Віктор Анісімов, котрий підперезав джинси паском свого батька.

      Друга колекція Анісімова — для Alexx Fashion — вийшла на диво технологічною, на думку автора, приземленою і на 40 відсотків уже виготовленою в фабричних умовах. Досвід, який Анісімов виніс із тиражування першої колекції для Alexx Fashion (на мою думку, дуже невдалого, оскільки масовий тираж спотворив до невпізнаванності блискучу базову колекцію Анісімова) — творити треба простіше і зрозуміліше для масового покупця. Втім, за словами представників марки, продаж першої колекції йде дуже добре. На осінь-зиму 2006-2007 Анісімов приділив багато уваги чоловічому одягу — добротним пальтам, плащам, цікаво построченим джинсам, жіночий одяг представляє трикотаж, об'ємні спідниці, оксамитові піджаки, а чорний колір розбавляють голубі, коричневі, вишневі тони. Правильність одягу компенсувало шоу — дефіле було вирішено у вигляді «Інтерв'ю з вампіром».

      Присмеркове шоу, дещо готичне, показала Світлана Тєгін (Росія) з колекцією, навіяною творчістю художників початку ХХ століття і найбільше — естетикою Альфонса Мухи. Пояси, коміри, елементи оздоблення довгих, у підлогу, краплеподібних суконь — орнамент-переплетіння, характерний для ар-нуво. Муслінові сукні з геометричною конструкцією, м'які лінії кашемірових суконь, пластичні і ніжні спідниці з пухового полотна, високі коміри-стійки надають жінці королівської постави. Приглушена гама — коричнево- бежево-чорна — ніяк не суперечить філософії колекції.

      Професійні дизайнери в принципі не потребують яскравих ефектів, зірок на подіумі, декоративних шоу, але мода вимагає легенди. Приємно, що багато колекцій у цьому сезоні мали культурологічну підкладку. Оксана Караванська підтвердила реноме літературоцентричного дизайнера, втім, за її словами, раніше вона остерігалася читати сучасну українську літературу — боялася розчаруватися. Але подарований на ювілей чоловіка Юрієм   Андруховичем роман «12 обручів» прочитала, і під цим враженням створила свою колекцію, де намагалася відобразити вичитані в Андруховича образи: «містика місячних гір, циганщина, галичанськість, «чорнуха» по-українськи, великодні писанки та «інакшість» найдивовижнішої особистості української поезії Богдана-Ігоря Антонича». Циганщину в колекції символізувала надзвичайно колоритна Зіта — напівциганка-напівіспанка-напівукраїнка, яка у чорно-червоній сукні, із сигарою і співом спровокувала мурашки поза шкірою, а перший, червоно-чорний блок викликав асоціації з класичним Ів Сен-Лораном: гострі кути, затягнутість у прямі, чорні пальта, елегантне міді, аристократичний крій. А далі була класична Караванська: сукні з пальтової тканини, дуті куртки з краватками і широкими рукавами, асиметрія, поєднання вовни, тафти і мережива, пальто з тюлевою оборкою — улюблена караванська еклектика. Оригінальні сумки в цій колекції також були, а от ручний трикотаж, вишивка і плетіння, якими завжди відрізнялися колекції львів'янки, були зведені до мінімуму. За минулий рік Оксана Караванська зробила два потужні фешн-покази у Львові й Дніпропетровську, відкрила магазин у Львові, а киянам пообіцяла таке ж шоу у столиці, за тим відкриття київського бутіка, презентацію дитячої лінії і нові парфуми від Караванської, яку, за її побажаннями, створили французькі парфумери. Пробники з приємним свіжим запахом розкладали на перших двох рядах під час показів, обмежену партію обіцяли невдовзі, а коли остаточно вирішиться питання з назвою (попередня «Ксю») і дизайном флакону, парфуми від Караванської можна буде придбати в магазинах.

      Олександр Гапчук не прив'язувався до вітчизняного мистецтва і до сучасних митців, його вразила книга листів Ван Гога до свого брата, а потім і художня творчість відомого французького художника. Відтак чоловік у його колекції — натура вільна, артистична, парадоксальна і незашорена. Один його вихід межи люди може бути в застебнутому на всі гудзики кітелі, закритому суворому пальті, а другий — у квітчастому костюмі, у шовковій сорочці і брюках-дудочках і в класичному двобортному костюмi. Тема розкоші втілена в золотистих курточках, сумках, гудзиках, блискавках. Кольорове взуття артистичну натуру тільки збуджує — тому коралові, бірюзові, малахитові черевики гармонійно вписуються в загальний образ пізнього імпресіонізму і раннього експресіонізму. Чоловічу колекцію завершила класична наречена в білій ажурній об'ємній сукні з довгим шлейфом. Про таїтянок, як не дивно, не йшлося, натомість розгадка фіналу крилася в титрах спонсорів — при створенні колекції допомагала певна марка жіночих прокладок, 3 тисячі яких пішли на «мережива» для сукні нареченої. Олександр Гапчук зізнався, що вимоги організаторів показувати колекцію на сезон уперед в українських реаліях — не вигідні, тому багато дизайнерів лукавлять і хитрують — показують весняно-літні, додавши одне-два пальта для вигляду. І якщо минула, грузинська, колекція  Гапчука — начебто весняно-літня, була відверто теплою, то ця — відверто весняною. Що поробиш: немає індустрії — немає мотивації крокувати в ногу зі світом.

Знайомі незнайомці

      Андре Тан — улюбленець певного сегменту тусовки, дизайнер одягу для юних космополітів із батьківщиною-ноутбуком і конструктивною уніформою — цього разу здивував не властивим для себе гламуром. За його словами — поїздка на Паризький тиждень потягла за собою чималу зміну в колекції, а ідея зробити «інтелектуальний одяг» — Smart couture — прийшла до нього в Лондоні, під час прогулянок вулицями, блуканнями навколо бібліотек. «Зараз не модно ходити на дискотеки, модно сидіти вдома і читати книжки, слухати Шопена, відвідувати бібліотеку», — сказав Андре на прес-конференції. Акцент на інтелекті в колекції робили головні убори з грубими томами справжніх словників, псалтирів із закладками-хрестами, а Шопена за роялем замінив на показі Омар Арфуш. Із братами Арфушами пов'язано ще кілька кон'юнктурних моментів — по-перше, на заздрість іншим дизайнерам вони забезпечили на показі Тана присутність французької знаменитості Ентоні Делона, по-друге, пообіцяли посприяти виходу українського дизайнера чи то на французькі подіуми, чи в арабські бутіки. Жінка від Тана намагається бути і розумною, і гламурною водночас — розкішні шовкові блузи з гострими комірами він поєднав із плісированими спідницями малахітового, шоколадного, лілового, фіолетового кольорів, тонкі вовняні тканини пішли на спокусливі спідниці-олівці, завужені брюки, скроєні по косій, піджаки з акцентованими плечима, а на зміну гудзикам прийшли кнопки. Сукні на кнопках і з трикотажними вставками підкреслюють лінію талії, а «крила» на піджаках і брюках виникли після перегляду фільму про Гаррі Поттера. Ще один акцент — короткі, по довжині болеро, піджаки, жилети, куртки. Враження від колекції суперечливі: з одного боку, так вміють шити багато хто, а з iншого — поєднання романтики і танівського деконструктивізму — цікавий мікс.

      Неочікувано стриманою у кольоровій гамі цього сезону виявилася Ірина Каравай. Тема диктувала й силуети, й кольори — Київська Русь. Поєднання чорного і темно- червоного — головний рефрен, а нашивки під бронзу, зістарене золото, мідь — головна оздоба колекції. Прямі трикотажні сукні з горлом від водолазок і короткими рукавами поверх довгих вражають стильною простотою, а занижені талії, завужені брюки і рельєфні фактури вдало декорують жіночний силует.

      Свій улюблений етностиль Роксолана Богуцька на осінь-зиму поєднала з мілітарі — на розкішні сукні з натурального шовку в яскраві квіти накинула короткі шкіряні куртки з портупеєю, відстібними рукавами, перехресними стрічками і додала шкіряні аксесуари — браслети, нарукавники, нашийники, наножники. У колекції Роксолана втілила свої давні мрії про французькі мережива Soltiss —чорні блузи виглядають надзвичайно сексапільно й інтригуюче, при цьому дизайнер зізналася, що хотіла «українізувати» французьке мереживо. Попри те, вишивка по хутру і шкірі шовковими нитками архетипних квітів нікуди не поділася, а ажурні шкіряні сукні з лазерним випалюванням придуманих Роксоланою узорів вражають не менше чорних скарбів Soltiss.

      Повернулася Вікторія Краснова — це одна з найприємніших новин Ukrainian Fashion Week. Тобто вона ні з яким іншим ремеслом не зраджувала своєму таланту, просто для кар'єрного росту вибрала покази в Москві, а на участі у двох Тижнях не вистачало матеріального ресурсу. Її нова колекція «Зміни» — це знову власний, ні на кого не схожий стиль — лаконічний урбанізм, космополітична універсальність, під якою — тонкий, ледь вловимий український фундамент. Краснова представила свої брендові сукні-сорочки, жупани, які вона вводить у міжнародні словники моди, багатошарові фактури марльовки, льон, бавовну. Прямі силуети суконь із вертикальними, незвично з'єднаними швами, надають фігурі стрункості, асиметрія спідниць і заокруглені по фен-шую поли піджаків і комірців відсилають до японського костюму. «Нічого надскладного — прості, маленькі, базові речі. Прості, але незвичні» — суть колекції в цих словах дизайнера.

      Серед найкращих колекцій, показаних на Ukrainian Fashion Week, — «Старе місто» Автанділа Цквітінідзе. Набираючи світової популярності, отримуючи замовлення від таких клієнтів, як принцеса Галіцина, і запрошення стати членом Асоціації високої моди, Автанділ каже, що, якби його воля, він узагалі не виїжджав би з Тбілісі. І на підтвердження своїх слів робить колекцію, яка передає архітектуру, атмосферу і аромати грузинської столиці. Тісні піджачки прямих силуетів з «балкончиками» накладних кишень, прямі пальта, зшиті з чотирьох- п'яти тканин різного кольору і фактури — як будинки Тбілісі, притиснуті один до одного, сукні, пальта, трикотажні пальта з підкреслено акцентованою лінією талії — це від чоловічого національного одягу чоха. Цупкі тканини і жорсткі силуети пом'якшуються трикотажними «гармошками» на згинах колін і ліктів, у вставках на піджаках і плащах. Вперше Автанділ розробив трикотаж (смугастий, а ля Соня Рікель) і вперше доповнив колекцію сумками — високими, об'ємними і потертими, як вимагають тенденції. Шик і пікантність — чоловічі краватки в ролі жіночих шаликів, і символічно, до речі. При всій вуличності й спортивності колекція надзвичайно жіночна.

      Дебют на українському тижні моди стався у ще одного відомого грузинського дизайнера, королеви взуття Тати Варданашвілі. Спектр модного взуття — від яскравих лакованих напівчобітків до високих, вишитих срібними і золотими нитками, інкрустованими дорогоцінними каміннями і перлами замшевих і хутряних чобіт, від гіпертрофованих котурнів до хутряних шльопанців з підбором-чарочкою — це палітра можливостей Татиної студії «Деметре». Вона взуває президента Грузії Михайла Саакашвілі й українську екс-Прем'єрку, модницю Юлію Тимошенко, а варіації на тему патріотизму — високі шкіряні чоботи нареченої в кольорах грузинського прапора, основні кольори колекції Тати Варданашвілі — чорний, червоний, білий та золотистий.

      Надзвичайно цікавою цього разу мені здалася колекція донецької дизайнерки Наташі Глазкової «Чаар Низан» («Жінка тундри»), зроблена під враженням подорожі за Полярне коло і знайомства із народом саамі, який вважають прабатьками цивілізації і представників якого залишилося 500 чоловік. Молодіжний яскравий трикотаж Насті Гонти у поєднанні з курточками і пальтами зі стриженого оленя, делікатно розшитими кольоровими камінчиками, ділові костюми з укороченими брюками і шортами, спідниці з фрагментами чоловічого костюму — манжетами, краватками, комірцями тощо, багатошарові комбінації різних фактур і геометрій може зненацька перелякати чоловіків: занадто інтелектуальний одяг, скажуть.

      Колекція для розбагатілих і обуржуазнених клієнтів Олексія Залевського була декорована оперетковими кольорами і гіпертрофовано театральними силуетами останнього блоку, що балансував між лав-парадом і венеціанським шоу. Синьо-коричнева гама з нюансами відтінків та індіанськими фішками — це колекція Христини Гусіної. Бездоганна жінка в рукавичках, на шпильках і в одязі класичних пропорцій з шикарних тканин — «з такими одружуються», сказали колеги після показу Тетяни Іващенко для «Текстиль-люкс». Технологічно, жіночно і лаконічно — три епітети до одягу Тетяни Земськової і Олени Ворожбит. І як завжди актуально — дуті і стьобані речі граються з об'ємами, а рожевий колір пом'якшує афектацію, і діловий блок — не нудний: укорочені штанці, укорочені піджаки, сукні-міді, шовкові сорочки з високими жорсткими манжетами і гострими комірами, хутряні комірці. А шифонові елементи додають м'якості і незахищеності. «Врешті мода — це тільки гра», — завжди наполягають дизайнери. Харківський модельєр Костянтин Пономарьов трохи додав гротеску — дуті пальта і сукні в серйозному контексті виглядали забавно, а светри і сорочки з кількома рукавами нагадували про те, що все в житті відносно. Олександра Каневського, який зробив уже другу колекцію для «Домінанти», усі дружно визнали перспективним.

      І досить на сьогодні. Грайтеся в моду — це безпечно, естетично і розвиває власну креативність. Тільки пильнуйте, щоб мода не почала гратися вами.

      У найближчих номерах читайте розповідь про Trade Mark Defile і «Нові імена». Перше цікаве тим, що доступне, друге — тим, що перспективне.