У Криму — море вологи

      Так із висоти пташиного польоту деякі місцеві сільгосппідприємства підживлюють аміачною селітрою свої озимі. Адже через негоду це не вдалось зробити, як, власне, розгорнути широкий фронт весняно-польових робіт звичними сіялками ні у традиційні лютневі «вікна», ні у ці весняні дні. Задоволення не із дешевих — 40—45 гривень за «авіаційний» обробіток одного гектара, тому, зрозуміло, це собі можуть дозволити лише великі й заможні господарства.

      На сьогодні, як розповів «УМ» міністр МінАПК Криму Олег Русецький, міндобрива внесені на 121 тисячі гектарів, що складає 48 відсотків всієї площі. Міністр припускає, що повністю підживити озимину, яка особливо цього потребує на розріджених посівах (вони становлять 24 відсотки площі на тлі приблизно 1 відсотка вщерть вимерзлих), а також паралельно завершити сівбу 81,5 тисячі гектарів зернових ранньої ярової групи і підготуватись до аналогічного процесу ще на 191,5 тисячі гектарів угідь, де планують посіяти решту ярових культур, вдасться лише у першій декаді квітня. За його словами, це цілком прийнятно у сенсі відповідності агротехніки зі строками вегетації, позаяк у грунті накопичилося достатньо вологи.

      Отже, цілком реально сподіватися цьогоріч на врожай зернових на минулорічному рівні, тобто 1 мільйон 200 тисяч тонн. Ясна річ, за нормальних погодних умов. «Торік, наприклад, — каже Олег Русецький, — посіви iз зимівлі вийшли краще, проте весняно-літня спека призвела до низького врожаю, особливо у присиваській зоні».

      Начебто «розрулена» на півострові болюча для аграріїв цієї пори паливна ситуація. Певніше МінАПК запропонував їм так звану комбіновану схему оплати, коли вноситься 65 відсотків передоплати на рівні 2 гривень 15 копійок за літр дизпалива, а решту суми вже з врожаю 2006 року. «Це республіканська програма, — далі пояснює міністр. — У нас є зерно регіональних ресурсів обсягом 8 тисяч тонн на суму 6 мільйонів 757 тисяч гривень. Ми маємо можливість його реалізувати — є домовленість з операторами, котрі працюють сьогодні на місцевому ринку ПММ. А потім за форвардними контрактами це зерно в обмін на пальне ми одержуємо вже з майбутнього врожаю. Це дасть змогу обновити саме зерно регіональних ресурсів і водночас здешевити пальне для сільгосптоваровиробників». За словами пана Русецького, за подібною схемою планується забезпечити господарства і засобами захисту рослини.

      Водночас урядовець не приховує: цьогоріч у Криму зерновий клин вочевидь скоротиться. Далась взнаки у тому числі й минулорічна непроста ситуація на ринку хліба. Це при тому, що імпульсу товаровиробникам, безумовно, додала гарантована урядом 100-гривнева компенсація за кожен гектар вирощеної озимини і 53-гривнева — за його зрошення. Однак, думаючи передовсім про максимальну віддачу землі, сьогодні товаровиробники відмовляються від минулої практики сівби по так званому стерновому попереднику, відтак концентрують свої зусилля і кошти на меншій площі. «Це дасть їм можливість, — робить висновок керівник МінАПК автономії Олег Русецький, — витримати конкуренцію і не працювати собі на мінус».