Смерть вберегла його від покарання

      Колишній президент Югославії Слободан Мілошевич минулої суботи був знайдений мертвим у своїй камері у в'язниці в Гаазі, повідомив того ж дня представник Гаазького трибуналу з воєнних злочинів у колишній Югославії. За повідомленням Сі-Ен-Ен, смерть настала за кілька годин до виявлення тіла. Таким чином Гаазький трибунал не встиг закінчити розгляд справи колишнього диктатора та винести свій вердикт.

      У неділю пізно ввечері Гаазький трибунал повідомив, що, за попереднім висновком медичної експертизи, 64-річний Мілошевич помер від інфаркту. Але речниця суду Александра Міленов наголосила, що слідство триває і не виключається версія про отруєння. Головний прокурор Гаазького трибуналу Карла дель Понте не виключає можливість самогубства.

      Процес над Мілошевичем розпочався в лютому 2002 року, але часто переривався з огляду на постійні скарги щодо здоров'я підсудного, а також  з процедурних питань. Колишньому диктатору було висунуто кілька десятків звинувачень у військових злочинах, які він здійснив, перебуваючи при владі під час періоду балканських воєн 1992-1999 років. Мілошевич не визнавав висунуті йому звинувачення, не визнавав повноважень самого трибуналу, називаючи його маріонетковим судом. Він також відмовився від визначених йому адвокатів і сам здійснював свій захист, що також значно затягувало процес.

      Смерть підсудного поставила Гаазький трибунал у важке становище. Тим більше що процес мав закінчитися через кілька місяців, а Мілошевич був одним із трьох головних звинувачуваних. Двоє інших — лідер боснійських сербів Радован Караджич та сербський генерал Ратко Младич — надалі перебувають на волі. Несподівана та таємнича смерть Мілошевича поставила також у складне становище уряд Сербії. За результатами опитувань, три чверті сербів вважають Мілошевича, Караджича та Младича не військовими злочинцями, а національними героями. Смерть у Гаазі першого з них віддаляє перспективу арешту та передачі до Гааги двох інших. Багато сербів вважають власний уряд лакузами Заходу, що неодмінно відіб'ється на результатах наступних парламентських виборів та перспективі вступу Сербії до ЄС.  

      Недільні та вчорашні номери більшості сербських газет вийшли з фото Мілошевича на перших сторінках та майже однаковими написами: «Вбитий» або «Гаага вбила Мілошевича». Через кілька годин після повідомлення про смерть Мілошевича його адвокат Зденко Томанович заявив, що клієнт скаржився, нібито його поступово отруюють у камері в Гаазі. Мілошевич написав листа з подібною скаргою до міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Мілошевич не довіряв лікарям, які стежили за його здоров'ям у Гаазі, оскільки він постійно скаржився на проблеми з серцем та високий кров'яний тиск, і впродовж останнього часу вимагав відпустити його на обстеження та лікування до Москви, де мешкають його брат, дружина та решта членів родини.

      Адвокат Зденко Томанович позавчора подав до трибуналу заяву з вимогою проведення іншої експертизи тіла померлого — у Москві. Трибунал не задовольнив це прохання, оскільки у проведеній у неділю вранці в Гаазі експертизі брав участь незалежний судмедексперт із Сербії, і не існує причин піддавати сумнівам об'єктивність висновків експертів. Утім вчора тіло померлого мали передати родині для поховання. Дружина померлого Мір'яна Маркович спочатку повідомила, що чоловік буде похований у Москві, але потім з'явилися повідомлення, що Мілошевич буде похований у Чорногорії, де він народився. Похорони в Сербії наразі виключаються, оскільки сербський уряд не дозволив Мір'яні Маркович та членам родини померлого повернутися на батьківщину. Якщо поховання відбудеться у Москві, то не виключено проведення повторної експертизи тіла померлого. Прем'єр-міністр Сербії Воїслав Коштуніца заявив, що буде вимагати детального звіту про причини смерті Слободана Мілошевича. Уряд зацікавлений розвіяти всі можливі підозри навколо цієї наразі загадкової смерті.

      Смерть Мілошевича залишається темою № 1 в Європі. У короткій заяві канцелярії президента Хорватії Стіпе Месича сказано: «Жаль, що Мілошевич не дожив до кінця процесу і не отримав вироку, на який заслуговував». А в заяві уряду Хорватії говориться, що смерть Мілошевича означає «остаточний кінець найважчого та найтрагічнішого періоду останніх 50 років для країн та народів цієї частини Європи». «Своєю політикою агресії він привів у дію воєнну машину, яка посіяла сотні тисяч жертв, мільйони біженців, багатомільярдні матеріальні збитки, десятки знищених міст, етнічні чистки та геноцид», — говориться у заяві уряду Хорватії. Подібний тон має i заява уряду Боснії. Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив: «Повідомлення про смерть Мілошевича засмутило мене. Погано, що він помер. Погано, з огляду на пам'ять про численні жертви балканських воєн. Жаль, що справедливість так і не буде відновлено».