У «Вирлицю», по добрий настрій

      Відкрита напередодні 8 Березня нова станція столичного метро «Вирлиця» відразу ж зібрала тугенький «транш» пасажирів від малого до великого. Цієї події очікували давно, дивуючись, як можна було будувати такий довгий прогін між станціями «Харківська» і «Бориспільська» — аж 2 кілометри 400 метрів. І от, нарешті, сталося — технічну станцію перетворено на пасажирську. Між іншим, першим про потребу в такому перетворенні заговорив голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко, про що і нагадав, виступаючи під час суботнього мітингу в «підземці». Окрім головного «винуватця свята», відкривали станцію й ті, хто готував цей об'єкт до експлуатації, — працівники КП «Київський метрополітен», СП «Дирекція будівництва метрополітену», ДП ПІ «Укрметротунелепроект», ВАТ «Київпроект», ВАТ «Завод імені Фрунзе» й десятки інших підприємств. Здебільшого саме ці люди того дня створили мажорний настрій, радісно взявши у коло своїх лідерів та керівних гостей, які завітали на мітинг. Утім якого б рангу не було начальство, все навколишнє чоловіцтво галантно підкреслювало, що цього дня в центрі уваги перебуває, поза будь-якими економічними прогнозами, краща половина людства. Адже, як зазначив міський голова Олександр Омельченко, «все, що ми, чоловіки, робимо, ми робимо заради жінок». Мабуть, тому квіти, які вручали гостям, перепали першим пасажиркам.

      А задовго до мітингу біля входу в метро вже вирувало море прапорів різноманітних виборчих блоків. Певно, акцію відкриття нової станції політичні сили вирішили творчо поєднати зі своїми пропагандистськими планами. Проте сила-силенна наочної агітації нічого не була варта проти новенької станції, з якої ще не вивітрився запах фарби. Принаймні це випливало з того, який натовп просувався лискучим тунелем. Той, кому пощастило дістатися до сяючого «нутра» «Вирлиці», напевно, відразу ж звернув увагу, що, на відміну від попередніх станцій, тут є ліфт для пасажирів з обмеженими можливостями. Це по-європейськи. Це велике благо для всякого, хто пересувається на інвалідних візках. Далі — більше. Вигнута платформа, розділена сріблястим бар'єром, по обидва боки якого ходять поїзди, справляє враження перспективи і об'єму, дає відчуття «повітря». Станція була готова в рекордно стислі строки — за шість місяців. Пан Петренко, коментуючи цей факт, зауважив: «Усупереч прогнозам песимістів і злостивців, які не хотіли, щоб у Києві була «підземка», в Україні найдешевший в СНД метрополітен». Незважаючи на те, що це є дорогим задоволенням, планують просуватися далі: через тиждень на урядовому засіданні мають затвердити п'ятирічну програму будівництва метрополітену з бюджетом у 9,5 мільярда гривень.

      Про цю, а також про інші галузеві програми розповів у своєму виступі міністр транспорту та зв'язку Віктор Бондар. «Я думаю, — зазначив він, — такі програми показують, що держава починає оновлюватися, що в державі відбуваються позитивні перетворення». Міністр, зокрема, пообіцяв, що протягом найближчих двох років буде завершено реконструкцію Дарницького вокзалу, що дасть можливість розвантажити центральний вокзал. У свою чергу, київський міський голова Олександр Омельченко наголосив, що включив до своєї передвиборчої агітації велику програму розбудови метрополітену. За його словами, наступною станцією, яку відкриють, буде «Червоний Хутор», який згодом поєднають з Дарницьким вокзалом.