Білоруський сюрреалізм: «бацька» і його «відморозки»

      Позавчора Мінськ виглядав майже сюрреалістично. Над головами людей, які поспішали у своїх справах, у центрі міста — на перехресті вулиці Немиги та Городського валу — лунав «голос із неба», що промовляв щось про «наші космічні технології» і кількість м'яса на душу. Із величезного монітора, який зазвичай транслював рекламні ролики, над будинками, над потоками машин виголошував промову на Всебілоруських народних зборах Лукашенко. На кожному куті стояли даішники, у кожному підземному переході — напружено позирали міліціонери. «Так не пройдуть?» — раптом прохрипіла поруч рація даішника. «Нормально, там скрізь огородження вже ставлять», — флегматично відповів хтось на зв'язку. Міліція готувалася до несанкціонованої міськвиконкомом вечірньої зустрічі з виборцями єдиного кандидата у президенти від демократичних сил Олександра Мілінкевича.

      Інтриги додала голова Центрвиборчкому Лідія Єрмошина, заявивши,  що єдиного кандидата, цілком ймовірно, посадять на 15 діб. Однак інший опозиційний кандидат, Олександр Козулін, випередив дружнього суперника, вирушивши у Палац культури залізничників, де проходила реєстрація делегатів Всебілоруських зборів (це було схоже на 26-й з'їзд КПРС), Козулін недвозначно висловив бажання на рівні з Лукашенком там виступити перед народом. За що одразу був побитий, у тому числі ногами командира спецназу Дмитра Павліченка, відомого своєю причетністю до зникнень опозиціонерів.

      У бійці сильно дісталося членам команди Козуліна Северину, якому спецназівці президента зламали ребра, і Лобачову, який отримав серед інших синців гематому під оком. Постраждали й журналіст агентства «Рейтер», російський громадянин Дмитро Мадорський (йому пошкодили око) і кореспондент агентства БелаПАН Сергій Пульша. Після цього Козуліна і ще 15 чоловік заштовхали в машину й відвезли у Жовтневий райвідділ міліції. Майже до самого вечора тривав допит. Ні родичів, ні представників місії ОБСЄ в Білорусі до опозиціонерів не пустили.

      Тим часом у Жовтневому РУВС почалося полювання на фотокореспондентів, яким вдалося сфотографувати пригоду з Козуліним. У кількох із них тимчасово позабирали фотоапарати. Потім міліція на місці пригоди ще затримала кореспондентів «Комсомольськой правды в Белоруси» Олега Улевича (його міліціонери ще й побили), журналіста  «Белгазеты» Дмитра Брушка та працівника прес-служби Козуліна Андрія Максимова.

      До моменту, коли пресу випустили далі мерзнути за хвірткою, стало відомо про намір інкримінувати кандидатові у президенти Козуліну дві кримінальні статті. «Хуліганство» — за спробу прориву до народних зборів; пригадали ще успішний прорив 17 лютого в Національний прес-центр. Плюс «образа президента» — за розбитий портрет Лукашенка в будинку райвідділу міліції. Але до вечора кандидат вільно вийшов з міліції, хоча й із синцем на голеній голові.

      Увечері, окрім того, можна було подивитися записаний попередньо виступ Козуліна по телебаченню (законне право, яке надається усім кандидатам). При цьому з виступу без відома кандидата вирізали два шматки. Судячи зі змісту тексту, який логічно не стикувався, в одній частині кандидат говорив про те, що діти Лукашенка вступили в державний університет, влаштувалися на роботу і зробили кар'єри по блату, а в другій — що їхній тато свого часу працював наглядачем у в’язниці.

      Далі виступив Олександр Мілінкевич — ще більш виважено й зовсім не хвилюючись, як це було у першому телевиступі. Розкриття КДБ «змови опозиції» щодо організації перевороту в країні він назвав провокацією, а на Всебілоруські збори запропонував просто не звертати уваги: «Наші збори будуть 19 березня» (19 — день виборів, після чого опозиція закликає білорусів вийти на мітинг-протест).

      У цей час ОМОН із залізними щитами вже вишикувався біля виходів із площі Свободи, вулицi Немиги та початку проспекту Переможців. Особлива увага приділялася напрямам на резиденцію Лукашенка у Дроздах (на іншому кінці того ж проспекту) і Жовтневу площу. За рухом і кількістю людей на вулицях відчувалося, що багато хто сьогодні вирішив іти з роботи саме через цей район пішки. О пiв на сьому вечора на площу приїхав Мілінкевич і провів короткий мітинг. Народ розходитися не поспішав, органи правопорядку носилися зі щитами туди-сюди, перегороджуючи нові ділянки. Приблизно о сьомій з'явився Козулін і провів другий мітинг, ще коротший. Не встигли на місце подій приїхати з регіонів прихильники обох кандидатів, яких у різних місцях у цей день затримувала ДАІ.

      Реакція Лукашенка на події була небачено нервовою. «Ми накрили 70 організацій: долари, мобільні телефони, бюлетені з заготовленими голосами!.. — лякав він делегатів на своїх зборах. — Добре, Сухаренко (начальник КДБ. — Авт.) зі своїми хлопцями (хоча їх і небагато, але впоралися) вчасно накрили цю контору».

      Не називаючи імен, він опустився до зовсім адресних і прямих образ на адресу своїх політичних конкурентів, крім хіба що запрошеного на «збори» четвертого кандидата Сергія Гайдукевича. «Один із них говорить, що був поруч зі мною... Так, пляшки з пивом на лижні відкривав!» — про Козуліна. І вже про обох: «Не майте ви справи з цими відморозками!».

      Аудиторія тихо зааплодувала, зберігаючи кам'яні, похмурі, відсторонені, чомусь дуже комічні обличчя...