Білоруський сюрреалізм: «бацька» і його «відморозки»
Позавчора Мінськ виглядав майже сюрреалістично. Над головами людей, які поспішали у своїх справах, у центрі міста — на перехресті вулиці Немиги та Городського валу — лунав «голос із неба», що промовляв щось про «наші космічні технології» і кількість м'яса на душу. Із величезного монітора, який зазвичай транслював рекламні ролики, над будинками, над потоками машин виголошував промову на Всебілоруських народних зборах Лукашенко. На кожному куті стояли даішники, у кожному підземному переході — напружено позирали міліціонери. «Так не пройдуть?» — раптом прохрипіла поруч рація даішника. «Нормально, там скрізь огородження вже ставлять», — флегматично відповів хтось на зв'язку. Міліція готувалася до несанкціонованої міськвиконкомом вечірньої зустрічі з виборцями єдиного кандидата у президенти від демократичних сил Олександра Мілінкевича.