Центральна виборча комісія Білорусі не зробила особливого сюрпризу, зареєструвавши всіх чотирьох кандидатів у президенти. До чергового етапу передвиборчої гонки, крім чинного президента Лукашенка, дійшли ще два Олександри — єдиний кандидат від демократичних сил Мілінкевич і голова Білоруської соціал-демократичної партії (БСДП) «Грамада» Козулін. Також до переліку щасливчиків потрапив незмінний учасник усіх виборів Сергій Гайдукевич — партійний лідер лібералів-демократів, депутат Національних зборів.
Теоретично наявність у списку кандидатів Мілінкевича, якого демонстративно підтримує, окрім більшої частини опозиції, офіційна Європа й Америка, — це перший шанс на зміни у країні. Водночас Лукашенко, який, порушуючи Конституцію, балотується на третій термін, уже демонстративно розписує свої плани на «наступну п'ятирічку». У своїй перемозі він упевнений на всі сто. Але, за словами основного конкурента чинного президента, Лукашенко отримає не всі 100 відсотків, а 76,7 — стільки, за інформацією Мілінкевича, вже «проголосувало», тобто буде записано у виборчі протоколи.
Справи у білоруської влади йдуть не так гладко — інакше не було б нових «політичних» статей у Кримінальному кодексі і практично постійних погроз президента «скрутити голови» за «будь-який рух у бік дестабілізації ситуації в країні». Ще за місяць до голосування, в день реєстрації кандидатів Центрвиборчкомом, міліція перекривала дороги до Мінська та масово зупиняла для перевірок машини прихильників Мілінкевича. Особливо в Гомельській і Гродненській областях, де симпатики кандидата-опозиціонера оголосили, що поїдуть вітати його з реєстрацією.
В останні два місяці в Білорусі відчутно активізувалися спецслужби і, здається, прийшов час концентрації удару, що найсильніше поки що б'є по молоді. Тиждень тому відбувся масовий арешт активістів молодіжного опору «Зубр» на мінській площі Перемоги. Співробітники ОМОНу невідомо за що «захопили» аж 22 людини. За словами одного із «зубрівців» Олександра Отрощенкова, молодь просто стояла на проспекті Незалежності. Операція із зачистки розпочалася о 20.00. До 20.15 затриманих відвезли в Партизанський райвідділ, обшукали, сфотографували, зняли на відео, взяли відбитки пальців, переписали номери мобільних і фотоапаратів, переглянули всі записи у блокнотах тощо. До 23-ї години двері жандармерії милостиво відчинились для всіх, окрім Євгенія Афнагеля, одного з лідерів «Зубра», якого відправили на ночівлю у розподільник. Наступного дня районний суд продовжив термін його утримання ще на два тижні. Оскільки обвинувачувати Афнагеля не було в чому, міліція заявила, начебто він нецензурно висловлювався і відповідно йому дали 15 діб за дрібне хуліганство. Свідками на суді були переодягнені в цивільне омонівці, які перед тим хапали людей на площі.
Через три дні схожа ситуація сталася і на Жовтневій площі під час акції солідарності, яку проводять прихильники опозиції з жовтня минулого року 16-го числа кожного місяця. Раніше люди з нагоди цього дня просто палили свічки на підвіконнях своїх квартир. Тепер солідарність «виплеснулася» на вулицю. Понад 300 учасників, здебільшого молодь, були розігнані силовиками, які застосували новий метод тиску. Правозахисниця Поліна Степаненко назвала цей метод «избиение исподтишка». Режим постарався знеособити себе: людям завдавали ударiв у спину й знизу по ногах — ті падали обличчям на лід, а кривдники, одягнені в цивільне, якнайшвидше розчинялися в юрбі. На думку Поліни Степаненко, в міліції, можливо, «з'явилися нові інструкції після скандалу з ударом в обличчя дружини зниклого журналіста Світлани Завадської», який завдав міліціонер у формі. Загалом під час розгону демонстрації на Жовтневій площі було затримано 24 особи.
Як стверджує міжнародний координатор громадської ініціативи «Хартія-97», колишній заступник міністра закордонних справ Білорусі Андрій Санніков, «у спецслужб існує список людей, які підлягають ізоляції під будь-якими надуманими приводами». За інформацією Саннікова, у цей список входять лідери руху опору «Зубр» Євгеній Афнагель, Олег Метелиця, Володимир Кобець, лідери об'єднання «Свободная Бєларусь» Дмитро Бородко й Дмитро Бондаренко, лідер «Молодого фронту» Дмитро Дашкевич, а також керівники низки регіональних штабів Олександра Мілінкевича. «Після арешту готуються провокації з метою максимально збільшити термін їхнього перебування за гратами», — попередив Санніков у своїй заяві, опублікованій на сайті «Хартії-97». Скидається на те, що саджати, згідно зі списком, влада вже почала, зокрема, і за кримінальними справами. Підпискою про невиїзд наразі відкараскалися активісти «Зубра» Олександр Козаков і Дмитро Зубро, яких міліція затримала в ніч на 28 грудня за політичне графіті, в якому людей закликали взяти участь у Дні солідарності. Хлопців звинуватили за карною статтею «опір міліції» (до п'яти років тюрми). За графіті потрапили за грати й Артур Фінкевич із Олексієм Янушевским з «Молодого фронту», проти яких завели справу за «злісне хуліганство», яка обіцяє до шести років «неба в клітинку».
Кількість арештів, переслідувань, кримінальних справ з початку 2006 року постійно збільшується. Випадки відрахувань із вищих навчальних закладів за політичними мотивами уже стали щоденними. Очевидно, всерйоз боячись активності молоді під час виборів, влада навіть виганяє зі шкіл дітей. Наприклад, ученицю 10 класу 7-ї мінської гімназії Катю Королькову директор школи Лідія Лизанец змусила написати заяву про подальше небажання навчатися у цьому закладі. Перед тим дівчинку затримала охорона будинку комітету держконтролю за те, що вона приліпила на його фасад наліпку з написом «Дістав!» За це міліція склала протокол за адміністративною статтею «Антисанітарія», а чоловік директорки школи виявився слідчим. У відповідь друзі школярки виготовили листівки із словами «Катя повинна вчитися!» і вже збиралися ними заклеїти весь квартал, де мешкає директриса. Але тут справа дійшла до Міністерства освіти, і за тиждень, 20 лютого, Катю в гімназії поновили.
Проста логіка (а зовсім не погрози глави держави!) підказує, що це все «ще квіточки». Проте активна молодь абсолютно не приховує: «ягідки» її не хвилюють, вони просто хочуть свій Майдан. Чого варті лише написи на стінах «Дістав!» — хто конкретно, не вказується, бо це й так карна стаття. У десятках міст з'являються графіті, листівки, наліпки з гаслом-продовженням: «Ми хочемо нового!».
Минулого тижня особлива увага була приділена найбільш харизматичним лідерам опозиції (зрозуміло, всі вони, хто ще не зник, відбувають строки на «хімії»). Вранці 17 лютого правоохоронці дали п'ять хвилин на збори Андрію Клімову, засудженому за «масові безладдя». З ним вдалося зв'язатися по стільниковому телефону. «Мені нічого не пояснили, я навіть не встиг забрати частину своїх речей, — розповів Клімов. – Зі мною поводилися грубо, єдине, що наручники не надягли». А от в іншого «хіміка», якому завжди вдавалося вивести людей на площу, телефон уже тиждень мовчить. За словами координатора «Хартії-97», додзвонитися Миколі Статкевичу не вдається, бо днями він був переведений на жорсткіший режим утримання. Що стосується молодіжного лідера Павла Северинця, влада постаралася його ізолювати надійніше за всіх, відправивши рубати ліс на північний кордон з Росією: там навіть стільниковий ловить сигнал один раз на тиждень, коли Павла відпускають у сусіднє село в церкву.
Ці всі жахливі факти влада намагається приховати від очей закордонних журналістів. У грудні минулого року з Білорусі була двічі депортована польська тележурналістка Агнешка Ромашевська, а у минулі вихідні — її колега з «Газети виборочої» Вацлав Радивинович. У обох громадян сусідньої країни були дійсні білоруські візи. Наприкінці січня білоруське посольство в Братиславі без усяких пояснень відмовило у наданні візи кореспондентові відомої словацької газети «Сме» Міреку Тоді. А громадян України, яким віза для в'їзду в Білорусь не потрібна, просто «відловлюють». Як це було 27 січня зі знімальною групою телеканалу «Інтер», у якої прикордонники забрали й відправили на експертизу в КДБ три зняті відеокасети.
Відповідно до опитувань незалежних соціологів, не більше 50 відсотків громадян країни вірить, що у них на виборах буде вибір. Інші впевнені у черговій «елегантній перемозі» методом фальсифікації при підрахунку голосів. У Мінську вже з'явилися листівки, які закликають людей після голосування 19 березня прийти на Жовтневу площу. Час зібрання вже в онлайн-конференції уточнив керівник штабу Мілінкевича, який відкрито закликав народ о 20.00 у день виборів разом очікувати перші результати голосування.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
