Доки півень не чхне

      Минулого тижня вірус пташиного грипу вчені виявили на території ще кількох європейських країн. Для нас це доволі тривожний сигнал, оскільки через Україну пролягають «транзитні» пташині шляхи, якими пернаті вже через кілька тижнів повертатимуться з місць зимівлі додому. Частина з них летітимуть з теплих країн до нас. Решта покине українське прибережжя Азовського моря для того, аби дістатися північних районів сусідньої федерації. Але й ті, й інші традиційно влаштовуватимуть собі привал на  водоймищах та полях, що траплятимуться по дорозі. І оскільки штам небезпечної хвороби продовжує косити дике птаство, додаткові методи перестороги українським регіонам не зашкодять.

      За словами професора Харківського національного університету імені Каразіна, орнітолога Ігоря Кривицького, особливої пильності фахівців потребують сьогодні Запорізький, Херсонський, Одеський, Миколаївський регіони та Крим. У нас уздовж усього узбережжя Азовського моря традиційно формується могутній потік пташиних ключів. До того ж українські качки взагалі не літають до Африки, здавна обравши для зимівлі південні райони країни. Тут же пересиджують холод і «російські» гуси з куликами, які можуть під час перельоту до тундри зупинитися, наприклад, на Харківщині і впродовж кількох тижнів чекати теплішого сонця. Кілька років тому, скажімо, на Краснопавлівському водосховищі області робили привал сто тисяч гусей гуменників,  надовго окупувавши чималу територію штучного «моря». Початок руху ключів, за словами пана Кривицького, наперед визначити досить складно. «Птахи збираються у вирій по мірі відступу холодів та снігу, — говорить він. — У середині березня в нас можуть з'явитися качки, чаплі, гуси, лебеді. Тобто точна дата відльоту повністю залежить від погоди».

      Найбільшу небезпеку, стверджує орнітолог, традиційно можуть нести з собою водоплавні птахи, які літають і живуть великими зграями. Саме вони у період поширення інфекції (а це приблизно раз на 25—30 років) стають основним подразником спокою. На щастя, таких видів небагато. Скажімо, через Харківську область щороку перелітає до 200 тисяч видів пернатих, і лише порівняно невелику кількість із них люди мають можливість бачити на власні очі. Відбувається це тому, що більшість пташиних видів пересувається невеликими зграйками і нерідко на захмарній висоті. Ймовірність того, що вони можуть стати причиною зараження свійської птиці, дуже маленька. А відтак, стверджує Ігор Кривицький, не варто дивитися з острахом на всіх одразу диких птахів, а тим паче рубати голови всім підряд півням та гусям. Набагато доцільніше вжити серйозних профілактичних заходів, які рекомендують ветеринари та санепідеміологи.

      Хоча на практиці все відбувається з точністю до навпаки. Як повідомив  представник Харківського обласного ветуправління Володимир Головичов, минулої осені жителі всіх куточків регіону, де можуть з'явитися великі зграї диких птахів, отримали конкретну вказівку не випускати на сільські водоймища  домашніх качок та гусей. Проте, незважаючи на реальну загрозу, до таких порад насправді мало хто прислухався. Ефективно діє наразі хіба що заборона полювання — минулої осені й цьогорічної весни вітчизняним мисливцям не дозволили розім'ятися з рушницями. Птахів відстрілювали виключно для лабораторних досліджень.

      Серйозно поставитися до весняної міграції пернатих закликають селян фахівці ще й із тієї причини, що Україна до весни не зможе провести масову вакцинацію домашньої птиці. Науковці Харківського інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини вже близькі до того, аби запропонувати країні власний препарат (виділили штам грипу, провели селективне клонування і отримали перші експериментальні зразки), але для налагодження виробництва  потрібно більше часу. Зокрема, новий препарат повинен пройти контроль у галузевому Держдепартаменті. Україна також мусить придбати за кордоном зразки вакцини, отриманої зі штаму H5N1, для проведення порівняльних досліджень. Зараз це питання вирішується на державному рівні. У разі, якщо харківська фармацевтична новинка буде визнана прийнятною для застосування, до серійного випуску препарату приступить, найвірогідніше, Сумська державна біофабрика. Вартість однієї дози вітчизняного ноу-хау очікується невисока — 15—20 копійок.