Циганчат покарано

      «Вашу доньку вкрали цигани!!!» — саме з цього пові-домлення сусідів життя сім'ї Істратій перетворилося на справжній жах. Батько кинувся на пасовище, де донька цього дня пасла корову, але її там не знайшов. Діти, які разом із Зіновією пасли корів, розповіли, що дівчина зникла близько восьмої години вечора. Там, де її почали шукати, діти помітили підлітків-циган з їхнього села, але хлопці сказали, що ніякої дівчини не бачили.

      Про цей випадок «УМ» уже писала влітку минулого року. Тоді до села Красноїльськ Чернівецької області правоохоронцям довелося вводити сили спецпризначення, адже селяни реально погрожували вчинити самосуд над мешканцями циганського поселення неподалік, на іншому березі річки. Силовики пробули в селі тривалий час, емоції не вщухали довго, i ромале реально могли опинитися на селянських вилах. Днями винні у смерті дитини постали перед судом i отримали кожен своє. Але в селі далеко не всі вважають покарання Феміди справедливим, тож напруження триває.

      Нагадаємо, що село Красноїльськ розташоване в горах — за сто кілометрів від Чернівців. Пераважна більшість мешканців — румуномовні, проживають там і багато сімей циган. 31 липня минулого року четверо циганчуків, старшому з яких виповнилося 18 років, купалися на річці та випивали. Потягнуло на подвиги. Саме в цей момент у парк біля туберкульозного санаторію зайшла 9-річна Зіновія Істратій. Найстарший — Іван Косован — запропонував своїм друзям 13, 14 та 15 років згвалувати дівчину, і хлопці пішли за нею. Затиснувши дівчинці рота руками і здавивши шию, підлітки «неприродним способом», як сказано у вироку суду, задовольнили свої статеві потреби. Дитина пручалася, але нічого не могла вдіяти проти чотирьох нелюдів. Сховавши дівчинку в стовбур напівзасохлого дерева, «герої» пішли грати в карти. Потім згадали про дитину, витягли з дерева і кинули з триметрової висоти в річку. В цьому місці рiчка обміліла, тому дівчина впала просто на камені. Поруч була стежка, тож гвалтiвники, злякавшись, що тіло швидко знайдуть, перетягнули його в інше місце і знову скинули у воду, вже з чотириметрової висоти. Поруч кинули й дитячі сандалики. Лише наступного дня селяни, які обшукали всі пасовища, знайшли мертву дитину. Вбивць визначили одразу. Вони, власне, і не дуже заперечували свою провину. Це вже згодом почали брехати і розповідати, що мають алібі і були вдома. Це підтвердили й батьки. Але незаперечні докази, зібрані слідством, засвідчили, що згвалтування і вбивство вчинили саме вони.

      ...Більше години суддя зачитував вирок. Напівнепритомною його слухала мати загиблої дівчинки, ледве тримався батько. На процес з’їхалося і півциганського табору, але особливих емоцій батьки підсудних не виявляли. У селі їм влаштовано справжній бойкот мешканцями. На обличчях засуджених — також ніяких докорів сумління. Все слідство велося з перекладачем, бо підсудні робили вигляд, що не розуміють української мови. Перекладач був присутнім і на суді, але повідомив підсудних лише вкінці про сам вирок.

      Найголовнішому і найстаршому в цій компанії — Івану Косовану — присудили 13 років ув'язнення, Марку Аркадію та Марку Петру (двоюрідні брати) — по 10 років «колючки». Ще один гвалтівник, 13-річний Костянтин Бурачок, відбувся, як кажуть, «легким переляком» — його вирішно передати під опіку матері. Малесеньке хлопчисько — півтора метра від пiдлоги — аж ніяк не справляв враження злодія, який душив жертву. Тим більше, що й дівчина була лише на чотири роки молодша за нього. Але ж душив! Суд узяв до уваги, що Бурачок має слабку розумову відсталість. Та й не доведено, що він гвалтував дівчину. До того ж кримінальна відповідальність настає лише з чотирнадцяти...

      Вирок гвалтівники і вбивці вислухали цілком спокійно і журналістам сказали, що не вважають себе винними і нікого не вбивали. Зрозуміло, що їхні адвокати подаватимуть апеляцію, а поки що згорені батьки Зіновії повернулися в село з переконанням, що навряд чи можливе мирне співіснування з родинами вбивць. Селяни налаштовані дуже рішуче і чекають на власний суд. А ось мати засудженого Косована (який єдиний через свій вік потрапить не в колонію для неповнолітніх, а у справжню, «дорослу зону», де специфічне ставлення до гвалтівників) театрально поплакала біля суду. Але так же різко обірвала своє голосіння, як і почала. Згодом уся циганська рідня посідала у власні авто і поїхала геть. Як вони збираються жити поруч із батьками вбитої їхніми синами дівчинки — невідомо, хоча навряд чи їхнiх це хвилює. Вони переконані, що їхнiх дітей змусили визнати свою вину, застосовуючи фізичні тортури, а насправді вони — просто ангельські діти.