Казимир Марцинкевич та Лех Качинський.
Днями сталася, без перебільшення, безпрецедентна для Польщі подія — партія влади «Право і справедливість» («ПіС») підписала так званий «стабілізаційний пакт» із невеликими партіями націоналістично-популістського характеру — «Самообороною» та «Лігою польських родин». Цей договір має розблокувати дії уряду прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича й урегулювати непрості стосунки у новопосталій парламентській більшості, гарантувавши спокій спікерові Сейму, членам уряду та центральних державних установ, адже партії-підписанти зобов'язуються не брати участі в голосуваннях з приводу їх відкликання. Будь-які суттєві зміни в угоді можливі після тристоронніх консультацій та досягнення повного консенсусу на раді партійних провідників, що підписали угоду. Також сторони домовилися без взаємної згоди не підтримувати законодавчих ініціатив інших парламентських угруповань.
Як зазначила більшість польських аналітиків, реалізувався найгірший сценарій з усіх можливих. Адже планований «коаліціант» — близька до «ПіС» за духом велика центристська партія «Громадська платформа» — участі в єднанні не взяла. Що ж до дрібніших різношерстих союзників, то поляки побоюються їх політичної непередбачуваності. До того ж одним з організаторів підписання пакту став отець Ридзик, який представляє ультраправі кола Польщі, згуртовані навколо радіокомпанії «Радіо Марія».
Водночас підписання згаданої угоди стало колосальним успіхом брата-близнюка нового президента країни, лідера «ПіС» Ярослава Качинського, котрому вдалося напрочуд вдало провести весь непростий комплекс переговорів, обмеживши політичні апетити партнерів по коаліції до мінімуму. Тож партії «Право і справедливість» вдалося провести свою програму «безпечної», але «дешевої» держави з «соціальними» пріоритетами в розбудові «національних» вартостей.
Торги навколо тексту угоди тривали близько двох тижнів, а основним каталізатором підписання став ультиматум президента Леха Качинського: або підписання пакту, або дострокові парламентські вибори. Вкрай напружену ситуацію намагалися розрядити навіть представники вищого духовенства Польщі, звернувшись із листом-закликом про порозуміння.
Тож дрібніші партії у передчутті «прольоту над парламентським гніздом» вирішили виявити політичну мудрість і в інтересах польського народу (читай — у своїх власних) стабілізувати ситуацію, погодившись на підписання унікального пакета документів, що передбачає як «правила гри», так і весь комплекс законів із докорінної перебудови Польської Республіки. Так нарешті формально почався відлік побудови Четвертої Речі Посполитої, обіцяної братами Качинськими.
Щоправда, без скандалу не обійшлося — ображеною виявилася польська преса. Провідники партій Ярослав Качинський, Роман Гертих і Анджей Леппер підписали угоду за зачиненими дверима в присутності «своїх», провладних, журналістів із телеканалу «Трвам» та «Радіо Марія» і лише потім вирішили запросити «решту» ЗМІ на дубляж процедури. Відтак представники польських мас-медіа вирішили бойкотувати «вікопомну подію» й демонстративно вийшли з приміщення, поклавши мікрофони на підлогу.
Головний редактор газети «Жечпосполита» Гжегож Гауден наголосив, що це «неповага не лише до журналістів, а й до громадської думки». І зазначив, що «не пригадує подібної ситуації відтоді, як у Польщі скасували цензуру і запровадили вільні мас-медіа».
А головний редактор польської редакції «Ньюсуїк» Томаш Врублевський заявив, що цей факт лише демонструє «слабкість політиків, які так учинили». Адже, за його словами, «завжди вигідніше розмовляти з журналістами, котрі не ставлять запитань, ніж із тими, що мають сумніви», але подібні політики, як показує історія, «довго не витримують».
Гостра реакція преси також була зумовлена підсиленням контролю над польським медіа-ринком. Завдяки закону контролюючим органом стала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, котра, за словами одного з лідерів опозиції Яна Рокіти, є «зборищем партійних функціонерів і довірених осіб Ярослава Качинського». Гучною подією стало закриття авторської сатиричної програми Яцека Федоровича на першому каналі польського телебачення. За добре відомим українським журналістам «збігом обставин», програму закрили після того, як ведучий не зрозумів «редакційний месидж» про потребу усунути іронічну пісню про братів-близнюків Качинських. Федорович анонсував програму минулої п'ятниці, пропонуючи піти «на зимові канікули впливовим політикам», а дві жінки, названі «близнючками», почали оспівувати планований відпочинок. До пісні були включені фрагменти виступів голови «ПіС» Ярослава Качинського.
Наразі керівництво каналу використовує для виправдання риторику про невисокий рівень програми та її низький рейтинг серед глядачів. Такі прийоми свого часу широко застосовувалися і в Україні...
За офіційною версією, підписання стабілізаційного пакту має врівноважувати ситуацію у Польщі впродовж року, фактично дозволивши урядові Казимира Марцинкевича докорінну перебудову держави. Серед невідкладних заходів планується створити Центральне антикорупційне бюро, а також Комісію правди і справедливості — постійну парламентську комісію, котра розслідуватиме гучні корупційні справи, пов'язані з посткомуністичним оточенням екс-президента Александра Кваснєвського, проводитиме майнову люстрацію польських державних чиновників і банківських управлінців. Вдихнути силу в систему парламентського слідства збираються шляхом збільшення повноважень, зокрема комісія оминатиме генпрокуратуру при допровадженні доказової бази.
Окремо стоїть закон про забезпечення спокою громадян, що отримав назву «Спокійний дім». Він у більш жорсткий спосіб забезпечуватиме як нічний сон поляків, так і денний порядок на вулицях. Це попри те, що в Польщі вже досить жорстко виконується заборона розпивати алкогольні напої на вулицях у невстановлених місцях — поліція безперестанку полює на зловмисників, котрими є переважно студенти та пенсіонери-шахісти, штрафуючи їх на пару сотень доларів.
Також планується створення цілодобових судів, які займатимуться розглядом справ про хуліганство. Збираються в Польщі ще й законодавчо обмежити затягування справ з боку адвокатів та свідків.
Після підписання пакту очікується поширення принципів люстрації на надзвичайних і повноважних послів, на керівний склад державних банків і важливих для держави комерційних установ. Також збираються люструвати журналістів, а всі особові справи публічних осіб планується зробити доступними для керівництва їхніх партій. Водночас обіцяно опублікувати прізвища всіх таємних співробітників комуністичних спецслужб Польщі.
Не менш важливим у підписаній угоді є зобов'язання не переманювати депутатів та обіцянка не висувати на посади до державних органів раніше засуджених осіб.
Планується зміна закону про нацбезпеку, зокрема його хочуть доповнити пунктом про енергетичну й економічну безпеку Польщі. Це передбачатиме зобов'язання польських спецслужб складати рапорти зі стратегічної оцінки всіх більш-менш важливих об'єктів приватизації для уряду й парламенту. Водночас планується розпуск нинішньої системи військових спецслужб і виокремлення з них розвідки та контррозвідки.
Окремо розглянуті питання, пов'язані з увічненням «місць національною пам'яті», — вони отримають окремий юридичний статус, переглянуть і реєстр наявних польських військових поховань за межами Польщі.
Величезну увагу владна коаліція збирається приділити соціальним питанням, зокрема запровадженню щорічної індексації пенсій, котра враховуватиме не лише з'їдене інфляцією, а й збільшення цін на товари й послуги.
Зокрема головною ознакою порозуміння є всеохопність досягнутих домовленостей. Адже вони стосуються всіх галузей функціонування держави, включно з суспільною мораллю і моніторингом мас-медіа, щоправда, без оргвисновків.
Масштабність змін дещо лякає, адже незабаром може постати справді цілком нова Польща, — загалом пакт містить близько 150 законопроектів, котрі заплановано ухвалити впродовж 2006 року. Наразі невідомо, як у комплексі виглядатиме вся перебудова, адже її треба ще й уписати в систему європейського законодавства.
Украй негативна реакція на подію з боку другої за чисельністю фракції парламенту — «Громадянської платформи» — не забарилася. Зокрема, як заявив «Газеті виборчій» сенатор від «ГП» Стефан Несьоловський, «це пакт політичного параноїка і перестрашеного злочинця. Як можна втемну підписувати більше сотні законів? Бракує лише дописки: «роби завжди так, щоб був задоволений Ярослав Качинський».
«Стабілізаційний пакт» у Польщі було прийнято на тлі падіння симпатій населення до правлячої партії: якщо вірити соцопитуванню від фірми «OBOP», то, якби вибори відбувалися наприкінці січня, опозиційна «Громадянська платформа» отримала б 27% голосів, тоді як керівна нині партія братів Качинських «Право і справедливість» — 26%. Водночас 18% респондентів заявили, що участі в голосуванні не взяли б.
Більшість польських медійників також вкрай критично відгукуються про підписаний документ, зокрема «Газета виборча» назвала «стабілізаційний пакт» «ганьбою для польської політики», наголошуючи, що новоявлені союзники прагнутимуть обмежувати демократію в країні та виснажать державний бюджет. Впливова газета негативно оцінила спробу порозумітися, зазначаючи, що це Ярослав Качинський думає, ніби «контролює» Леппера і Гертиха, а насправді це вони його «тримають за горло», змушують реалізовувати «свої шалені проекти» і в такий спосіб «візьмуть за горло цілу Польщу». Утім тут слід пам'ятати, що найпалкіші критики політики братів Качинських згромаджені насамперед біля «Газети виборчої» і належать до лівоцентристського табору, а засновник і натхненник цього видання Адам Міхнік — проти спроби перебудови Польщі «у правому форматі».
Водночас газета «Жечпосполита», критикуючи урядове «нахабство» при підписанні пакту, бачить у цьому і чималий позитив. Адже нарешті скінчиться кількамісячний «хаос» і з'явиться шанс реалізувати урядову програму. «Жечпосполита» наголошує, що завдяки цьому партія-переможець не матиме більше «відмовок». Бо досі їй, мовляв, постійно «встромляли палиці в колеса».
Нам же залишається розмірковувати, чи не варто було і в Україні укласти якийсь «стабілізаційний пакт» одразу після перемоги Президента Ющенка. Щоб не було згаяно дорогоцінний час на реформи і поменше «встромляли палиць»...
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
