Головний синоптик країни, харківський бабак Тимко, у перший день лютого побачив власну тінь. Це означає, що весна цього року трохи запізниться і нам, попри всі сподівання на тепло, доведеться пережити ще один холод. Прогнози традиційної синоптичної служби тут ні до чого. Офіційний хранитель Тимка, кандидат біологічних наук, доцент Національного університету імені Каразіна Віктор Токарський говорить, що його телевізор кілька днів тому вийшов із ладу, тому супутникову інформацію про погоду найближчих днів він не чув. Усе переказане адресує винятково своєму підопічному. На це є серйозна причина. У бабачому містечку університетської біостанції вже добрий тиждень триває незвичне пожвавлення. Бабаки дружно розплющують очі і переможно свистять. Тимко ж як спав, так і спить, авторитетно демонструючи всім цікавим свою кошлату спину. Не вивели його з рівноваги навіть телекамери журналістів, що вже втретє з'їхалися до Гайдар Зміївського району розпитувати серйозного синоптика про погоду. Тимко з виправкою публічної особи позував перед об'єктивами, шепнув щось на вухо пану Токарському і поліз до свого дерев'яного будиночка. Правда, перед тим, як знову згорнутися в клубок, він на мить затримався біля входу, змусивши операторів упасти просто на сніг у пошуку цікавого ракурсу. Зоряна хвороба в містера-погоди б'є просто ключем.
За словами пана Віктора, талант геніально пристосовуватися до обставин взагалі неабияк вирізняє кмітливого бабака з-поміж численного загону гризунів. При найменшій загрозі для комфорту він уперто шукає нові місця і ніколи не ділитиме власну територію з непроханими гостями. Ця риса допомогла йому кілька років тому відродитися у Великобурлуцькому районі Харківщини (тепер тут діє регіональний бабачий заповідник), але заважає вільно заволодіти степовою частиною регіону. Ворогів у бабака чимало — стрімке збільшення пасовищ для корів, вовки з дикими собаками та браконьєри. Щоб уберегти популяцію, що вимирає, обласне Товариство мисливців та рибалок дало добро на відстріл півтори сотні сірих хижаків і оголосило боротьбу з незаконним знищенням степових аборигенів України. Але, незважаючи на це, бабакове поголів'я скоротилося останнім часом на кілька тисяч.
Не принесла кардинальних змін Тимкова популярність і на територію університетської біостанції. Тут місцева знаменитість мешкає з двадцятьма своїми родичами, половина з яких — його ж таки діти. Як раніше, так і тепер усе це унікальне господарство тримається в основному на голому ентузіазмі вчених-біологів, студентів та юннатів. Паломництво журналістів у перший день весни хоч і стало традиційним, але не розбудило в місцевих чиновників бажання надати унікальному дійству по-справжньому святкової форми. Тобто ідея природничо-фольклорного фестивалю, яка могла б поєднати народні традиції зустрічі весни з синоптичними здібностями харківських бабаків, поки що залишається нереалізованою. Але ще не вечір. Тимко так заволодів серцями небайдужих до погодних прогнозів громадян, що його зірковий імідж поступово таки зрушить цю справу з мертвої точки.