«Люстрація» у польському МЗС

      Новий польський уряд розпочав чистку у зазвичай недоторканних лавах професійних дипломатів — і декілька надзвичайних і повноважних послів Польщі вже втратили свої посади. Це спровокувало гучний скандал, адже колишні комуністи з «СЛД» почали звинувачувати правлячих націонал-консерватистів у зведенні політичних рахунків.

      Міністерство закордонних справ офіційно заявило про початок довготривалої перебудови відомства з одночасним переглядом відповідності до займаних посад керівників. Невідповідні ж будуть відкликатися з диппредставництв до Варшави і діставатимуть інші завдання. Мовою простих смертних — це перехід на лаву запасних і, зазвичай, — кінець кар'єри. «Вважаємо глибоко неправильним, аби функції амбасадорів Республіки Польща виконували особи, в минулому пов'язані зі спецслужбами і партійним апаратом Об'єднаної робітничої партії Польщі (польських комуністів. — Авт.). Вони втратили довіру польської влади, що відповідає за формування зовнішньої політики», — йшлося у заяві МЗС.

      Кадрові пертурбації стосуватимуться дипломатів, пов'язаних переважно з польськими посткомуністами з «СЛД». Адже не секрет, що найліпшою можливістю перечекати політичну негоду для чиновників вищого ешелону є посада Надзвичайного і Повноважного Посла у далекій сонячній країні. Напередодні очікуваного програшу на виборах чимало високопосадовців з команди Кваснєвського пішло на ситні дипломатичні хліби у розрахунку, що спрацює корпоративна чиновницька солідарність і їм дадуть допрацювати до кінця каденцій задля уникнення міжнародних скандалів. А там вже і нові вибори...

      Те, що відбувається зараз, можна вважати початком реалізації амбітного плану докорінної перебудови Польщі, обіцяної братами Качинськими. Попереду чимало гучних відомчих переукомплектацій. Масштаби планованих змін співрозмірні з планами «помаранчевої команди», різниця ж — у більшій консолідації польського електорату, значно меншому поголів'ю прикормленого Кремлем чиновництва та слабшій агресії псевдобратських обіймів Росії.

      За неофіційною інформацією «Газети виборчої», новий міністр закордонних справ Стефан Меллер скликав робочу групу зі своїх заступників, яка невтомно вивчала особові справи дипкорпусу і представила висновки «помаранчевому» уряду Польщі. Варто додати, що ці віце-міністри з'явились у підрозділах МЗС вже після 1989 року, тож зі спокійною душею могли реалізовувати «люстраційну» програму «Права і справедливості». За джерелами «Газети виборчої», відкличуть посла в Чехії, Греції, в Лондоні, у Південній Кореї, в Аргентині, в Китаї, в Литві, у ФРН, а також представника Польщі в ООН посла в ФРН.

      З одного боку, ця кадрова революція досить несподівана, адже після інавгурації нового «помаранчевого» президента Леха Качинського минуло зовсім мало часу. З іншого боку — ці зміни заповідались у передвиборчій програмі партії-переможниці «Право і справедливість», зокрема, щодо усунення з посад колишніх офіцерів і таємних співробітників комуністичних спецслужб, а також у програмі прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича, який наголосив, що у польському дипкорпусі не місце випускникам Московського державного інституту міжнародних справ.

      Колишній шеф Бюро національної безпеки в уряді «СЛД», а зараз депутат Європарламенту Марек Сівєц розповсюдив заяву, в котрій називає цю акцію «безпрецедентною», адже «ніколи досі новообрана влада не проводила настільки великих кадрових змін у відомстві». За його словами, вони тим дивніші, що проводяться людьми, котрі раніше, за часів правління «СЛД», переважно виконували функції амбасадорів, представляючи опозиційні щодо партії влади погляди. Зараз це, на думку Сівєца, було би неможливим, використані аргументи про втрату довіри і співпрацю зі спецслужбами є опосередкованими, «справжній характер проваджуваної верифікації йде під прапором політичної чистки й особистої помсти», а механізми перевірки — «непрозорі й непублічні».

      Тож, з одного боку, Польща досягає кадрового очищення завдяки звільненню промосковських чиновників із комуністичним минулим, з іншого ж — під загрозою опиняється кадрова неперервність польської дипломатії та її фаховість, зрештою, сама стабільність польської зовнішньої політики. Адже попри послідовну реалізацію передвиборчих обіцянок, резерв «надійних» кадрів у «Права і справедливості» досить обмежений. Але ці звільнення відіграватимуть вкрай важливу функцію при утвердженні уряду нової Польщі в очах пересічних виборців і стануть першим «дороговказом» у напрямі побудови заповіданої IV Речі Посполитої. Досі чиновники МЗС зберігали корпоративну лояльність і відверто «не зривали погонів» із колег-дипломатів. Крім педагогічних функцій, це знаменує перебудову й загальне зменшення «гвинтиків» держапарату й сигналізує, що розпочався обіцяний братами Качинськими розрахунок із комуністичним минулим, оскільки за часів президентства Кваснєвського більшість кримінальних процесів проти комуністичних лідерів спускалися на гальмах.

Варшава.