З Новим роком! З новим газом!

      Учора ввечері було зрозуміло напевно, що Новий рік 1 січня в Україну прийде, а от чи прийде з Росії новий газ — лишалося під питанням. Офіційний Київ уперто відстоює свою позицію й не піддається на шантаж з боку путінського «Газпрому»: ціна «блакитного палива» має залишитися в рамках розумного, а не стрибнути до тієї межі, що означає колапс української економіки та вдоволення таким чином реваншистських апетитів Кремля. Російська влада, яка цієї зими почала непросту гру з «викручуванням рук» «помаранчевій» Україні, демонструє граничну єдність та наполегливість у цій «газовій війні». Але ми маємо підстави сподіватися на сприятливий результат, бо й українська влада останнім часом зібрала сили в кулак і демонструє на «північному фронті» чітку, патріотичну політику.

      Цього тижня РАТ «Газпром» нарешті надіслав до Києва офіційний документ із зафіксованою пропозицією нової ціни на експортований в Україну газ з 1 січня 2006 року: 230 доларів за тисячу кубометрів. «Українська сторона вважає, що це неприйнятна ціна. І, відповідно до висновків Міністерства економіки, це — прямий економічний тиск на країну з відповідними висновками. Це не ринковий підхід, і, швидше за все, на «Газпром» чиниться тиск», — заявив Прем'єр-міністр Юрій Єхануров на позавчорашньому урядовому засіданні, присвяченому енергозабезпеченню країни в 2006 році. Трохи раніше, у телефонній розмові зі своїм візаві Володимиром Путіним, подібний висновок озвучив і обгрунтував також Президент України Віктор Ющенко.

      Позавчорашня зустріч міністра палива й енергетики України Івана Плачкова з главою мінпроменерго РФ Віктором Христенком закінчилася безрезультатно, хоча наш урядовець і натякнув, що «є зрушення в переговорах, можливі компроміси». Учора, як повідомляє «Інтерфакс», переговори в Москві продовжилися, а Ющенко мав провести ще одну телефонну розмову з Путіним.

      Нагадаємо, що на даний момент «Нафтогаз України» отримує від «Газпрому» як оплату послуг із транзиту природний газ за ціною 50 доларів за тисячу кубів. Нова крайня ціна, на яку може погодитися Київ, — 80 доларів. З урахуванням довжини транспортного плеча це цілком виправдана сума. Скажімо, для Грузії, до якої російський газ транспортувати довше, він коштує 110 доларів за тисячу кубометрів. Чому тоді, навіть якщо говорити про перехід на європейські ціни, «блакитне паливо» з Сибіру має коштувати стільки ж, скільки й для значно більш віддаленої Німеччини, запитує Київ Москву? Виходить, ціна 230 «зелених» — політична. Росія хоче мати важіль тиску на Україну. А оскільки Ющенко відстоює державні інтереси значно впертіше, ніж Кучма, то Росiя погрожує задіяти останній аргумент — понизити тиск у газогоні, починаючи з 10-ї години ранку 1 січня. І хай, мовляв, Україна спробує відібрати частину газу, що експортується в Західну Європу, — буде подання до арбітражного суду в Стокгольмі. Того самого, яким Київ погрожує Москві за невиконання угоди про поставки газу по 50 доларів, підписаної у 2004 році з терміном дії до 2013 року.

      Але, припустимо, росіяни тренувалися відмикати подачу «блакитного палива» для «помаранчевих» таки недарма, і в новий рік ми увійдемо без газу. Що буде тоді?

      Та нічого особливого. На переконання Президента Ющенка, вогники на плитах у наших помешканнях горітимуть, і жоден завод не зупиниться. Свій газ ми візьмемо, а чи вважатиме його нашим Росія — то вже її клопіт.

      По-перше, українська влада впевнена, що Росія залишається винною Україні майже 1,5 мільярда кубів за розрахунками із нашим «Нафтогазом». Про це позавчора заявив Юрій Єхануров, який зазначив, що російська сторона офіційно попереджена з цього приводу. «Газпром» оперативно спростував заяви українського Прем'єра про таку заборгованість, зазначивши, що, навпаки, це Україна винна Росії, і, мовляв, «Єханурова неправильно інформують». «У поточному році «Газпром» поставить «Нафтогазу України» за рахунок оплати послуг за транзит майже на мільярд кубометрів газу більше, ніж повинен», — каже заступник голови РАТ Олександр Медведєв. Але, як кажуть, нам своє робить.

      По-друге, українські лідери згадують ще про 8 млрд. кубів так званого технологічного газу, присутнього в «експортній» трубі для підтримки необхідного тиску. За ідеєю, цей газ — фактично для підтримання технологічних потреб поставок на Захід — мала б надати Росія. Але насправді свого часу (ще за Кучми) ці обсяги надала українська сторона. Тож ми маємо повне право забрати ці 8 млрд. кубометрів. Принаймні, за даними «УМ», так вважає Банкова. Якщо в росіян і з цього приводу своя думка — що ж, будемо розбиратися. Але розбиратися в умовах, коли газ буде в нас, грітиме й працюватиме.

      Хоч би як там було, українська газотранспортна система готова до роботи в умовах зниження тиску, заявив учора Прем'єр Єхануров, перебуваючи в Луганську. «Можу запевнити, що енергетична система України готова до будь-яких поворотів. І дуже хотілося б, щоб у цьому ражі, який деякі циркачі влаштовують в суміжній країні, вони не погубили свою газотранспортну систему», — сказав глава уряду України, маючи на увазі росіян. Він зазначив, що газодобувні свердловини можуть простояти без відвантаження газу протягом двох — максимум чотирьох діб, після чого починаються незворотні процеси, для подолання яких потрібно не менш ніж 10 місяців.

      А напередодні Юрій Єхануров визнав, що невдовзі доведеться підвищити ціну на газ для українського населення. За пропозицією Національної комісії регулювання енергетики, а також за розрахунками Мінекономіки, «попередня [прогнозована ] ціна виглядає так, що для кожної родини це буде 6 гривень додатково на місяць».

      Ідеться про той момент, коли нація та її лідери проходять випробування на міцність. За необхідності, можна було б посидіти певний час і в неопалюваних помешканнях, але — вистояти в цій «газовій війні». До заморозків у помешканнях, сподіваємося, справа не дійде. Але вистояти треба. Тим паче що на «помаранчеву» Україну, як і під час минулорічної революції, рівняються наші сусіди. Так, зокрема, Молдова на чолі з президентом Вороніним уперлася проти збільшення ціни російського газу, аргументуючи це тим, що слід подивитися, як вийде iз ситуації Україна. Якщо доб'ється прийнятного для себе рівня контрактної вартості — навіщо Кишиневу платити більше?

      А тим часом Україна вже уклала новий газовий договір із Туркменістаном. Прем'єр Єхануров напередодні зазначив, що ця угода передбачає деяке збільшення поставок туркменського газу в Україну в 2006 році. Параметри угоди вчора, коли цей номер «УМ» уже був готовий до друку, мав озвучити Президент Ющенко. Але, за нашими даними, ціна — 50 доларів за тисячу кубів. Трохи вище за пропоновані Києвом 44 «бакси», але все ж не 230.