Запах сірки —

      Епізод, про який ідеться нижче, почався ще 2 вересня, хоча сама історія дещо довша. Об 11-й годині в професійну пожежну частину №11 селища Щотове Антрацитiвського району звернувся працівник залізничної станції з тією ж назвою. Чоловік повідомив, що на станцію Щотове прибуває состав із палаючим вагоном сірки грудчастої. Пожежно-рятувальна служба біля зазначеної колії перебувала в повній боєготовності вже за декілька хвилин. Однак пожежу на подібних об'єктах слід гасити за певними правилами — достатньо згадати, що на цій дільниці працює контактна мережа, і перед тим, як застосовувати воду, пожежники мають пересвідчитися, що прилади високої напруги знеструмлені. Звернулися до співробітників станції по письмове підтвердження виконання нормативних документів, та й інформація про хімічний склад речовини, яку належало гасити, не завадила б (мало як вона може себе повести при контакті з водою або піною). Однак відповідей на свої запити вогнеборці не отримали, а тому й не могли приступити до виконання завдання. Вони лише відігнали відкритий напіввагон із сіркою на запасну колію і прикривали від можливих неприємностей найближчі житлові будинки.

      Через деякий час на станцію прибув пожежний поїзд, що підпорядковується залізниці. Очевидно, його особовий склад більше був обізнаний із хімічним складом вантажу. Сірку новоприбулі загасили, а напіввагон, у якому, до речі, заборонено перевозити подібні вантажі, було відправлено за маршрутом. Все начебто обійшлося, от тільки на місці пригоди, вздовж колії, залишилися розсипаними кілька центнерів сірки. Як зазначається в повідомленні прес-служби обласних пожежників, за 20 метрiв від житла. І лежала там вона аж  два місяці.

      А під листопадовими дощами сірка знову загорілася. Хто вивчав хімію бодай у межах неповної середньої школи, знає, що в процесі горіння цей елемент виділяє ангідрид з дуже специфічним запахом, однак від працівників станції Щотове сигнал на «01» надійшов із двогодинним запізненням. Проте пожежникам вдалося, працюючи в ядучому диму, за півгодини ліквідувати хімічно небезпечне вогнище. Та не зліквідовано саму проблему.

      Як заявив головний пожежник області Ігор Савельєв, сірка перевозиться транзитом із Росії без документів, з брутальним порушенням правил безпеки і у вагонах, які для цього не пристосовані. Як каже полковник, на вагонах навіть знаки безпеки часто відсутні, і ставить цілком слушне запитання: яким чином подібний транспорт проходить митний контроль? Незважаючи на те що органи пожежного нагляду давно почали пропонувати керівництву Дебальцевської дирекції залізничних перевезень (Донецька залізниця) забезпечити дотримання правил перевезення сірки, в останніх усе якось знаходяться інші, невідкладні, справи. Як наслідок — пожежні підрозділи Антрацитівського району та мiста Свердловська за останні півтора року вісімнадцять (!) разів виїжджали на гасіння сірки, що транспортується. Адже це продукт з властивістю самозагоряння. І таку свою здатність він регулярно демонструє.

      Останній випадок переповнив чашу терпіння доволі терплячого, слід сказати, обласного пожежного начальства. Полковник Савельєв навіть виступив з цього приводу по місцевому телебаченню і з його допомогою закликав своїх дебальцевських «партнерів» навести лад у власному господарстві. А також попросив простимулювати залізничників органи прокуратури. Може, допоможе.