Уже сама назва цього доволі ще екзотичного для нас овоча містить у собі щось вишукано-артистичне. Відразу уявляєш собі страву з артишоків, яку запивають легким білим вином. Каюсь, не стрималася колись від спокуси і вирішила спробувати піцу з артишоками. Мені принесли щось таке зелене на «підстилці» з тіста, схоже на розварену лободу. (Ця історія нагадала мені анекдот: «Ви любите собак?» — «Ні». — «Та ви їх просто не вмієте готувати!»). А «скринька просто відчинялась» — у нас важко знайти артишоки у свіжому вигляді, тому й використовують їх маринованими, від чого страва не завжди матиме привабливий вигляд і відповідний смак. Насправді ж цей овоч має дуже тонкий і ніжний смак з відтінком горіха, і чим «молодший» артишок, тим він ніжніший.
Що ж це за такий «АРТИстичний ШОК» і з чим його їдять? Насправді це — пуп'янок квіткової рослини родини астрових (якщо бути точною, то Asteraceae), що не розпустився. Він складається з великих м'ясистих лусочок-пелюсточок, які і вживають у їжу. Споживають як молоді пуп'янки — квіти, так і старіші — шишечки. Батьківщина артишока — Середземномор'я. Нині цей овоч набув чималого поширення в Америці (особливо в Каліфорнії), куди його завезли французькі та іспанські поселенці.
Артишок не лише дуже смачний овоч, з якого можна приготувати багато вишуканих страв, а й дуже корисний. В медицині його використовують для виготовлення препаратів, які знижують вміст холестерину в крові, допомагають при нудоті, вздутті живота, метеоризмі, для покращання роботи печінки. При жовчокам'яній хворобі ліки, виготовлені з артишоків, знімають болі і коліки.
Страви з артишоку корисні людям з підвищеною кислотністю шлункового соку, оскільки в ньому є багато солей калію і натрію, що мають сильну лужну дію. Проте при гастритах з пониженою кислотністю шлункового соку і при пониженому кров'яному тиску артишоки їсти не варто. Їх вживають також як засіб, що попереджує розвиток атеросклерозу. Відвар з листків і сік з артишоку вживають при хворобах печінки та жовчних шляхів.
Вибирати артишоки слід такі, щоб їхні пелюсточки були рівномірно зеленого кольору, не в'ялі і не дуже сухі, при цьому розмір артишоків не має значення, бо овочі будь-якого розміру знайдуть своє місце на обідньому столі. Скажімо, невеличкі молоді пуп'янки ідеально підійдуть до закусок, салатів, середнього розміру шишечки — для тушкування чи смаження. Свіжа ніжна серцевинка будь-якого плода, нарізана тоненькими шматочками, підійде до салату. Особливо смачні артишоки в стравах із рису, зокрема в італійському різотто.
При зберіганнi свіжий артишок темніє, однак цього можна уникнути, якщо занурити очищений овоч у воду, в яку додати трохи оцту чи лимонного соку. Очищення артишоків потребує певних навичок. Для цього спочатку відламайте зовнішні грубі листочки і підстрижіть внутрішні ніжні, зішкребіть ворсинки, що залишилися під листочками, і у вас в руках залишиться найсмачніше — м'ясиста серцевинка (див. фото 1-3). Звісно, процедури очистки можна уникнути, якщо використати вже готові консервовані артишоки з банок, проте у цьому випадку ви не відчуєте справжнього смаку цього дивовижного овоча.
Щоб не бути голослівною,наведу приклад вишуканої страви з героєм нашої оповідки.
8 артишоків, 2 лимони, 4 зубчики часнику,
1 цибулина, 3 ст. л. свіжої м'яти, 2 ст. л. посіченої свіжої зелені петрушки, сіль, перець, олія.
Відрізати верхню частину артишоків, натерти місце зрізу лимоном, щоб артишоки не темніли. Видалити жорсткі зовнішні листочки. Чайною ложкою видалити серцевинку овочів, а самі артишоки залити водою з лимонним соком.
Нарізати цибулю, подрібнити часник, м'яту, серцевинку артишоків, додати петрушку, сіль, перець, усе добре вимішати.
Розігріти духовку до 180 градусів. З артишоків злити воду, викласти їх у форму, заповнити серединку овочевим фаршем, збризнути олією. У форму налити з палець води і поставити у духовку на 45 хв. Подавати у гарячому або холодному вигляді.
1,5 кг телячих язиків, 2 цибулини, 1 морквина, 1 ч. л. білого перцю, лавровий листок, 2 банки консервованих артишоків, 2 варених яйця, 4 ст. л. олії, 1 ст. л. оцту, зелень петрушки, дрібка чорного меленого перцю, сіль.
У каструлю налити 2 л води, покласти очищені, помиті й нарізані моркву, одну цибулину, лавровий листок, білий перець, сіль і поставити на вогонь. Як тільки вода закипить, покласти язики і варити доти, поки кінчики язиків можна буде легко проколоти ножем. Вийняти їх із каструлі й остудити в холодній воді (тоді легше буде знімати з них шкірку).
Артишоки відкинути на друшляк і злити воду. Почищені відварені яйця і цибулину нарізати кубиками.
Олію з'єднати з оцтом, зеленню петрушки і кубиками цибулі, додати артишоки і викласти в салатницю, посипати січеними яйцями і чорним меленим перцем.
Язики нарізати тонкими шматочками, викласти на блюдо, подавати з артишоками.
Тісто для піци, 6 листочків шпинату, готовий томатний соус, 1 порізаний на пластинки помідор, одне стебло селери, дрібно порізане на кружальця, половинка солодкого перцю, нарізана кружальцями, 1 маленький кабачок цукіні, жменя консервованого горошку, пару стеблин зеленої цибулі, 1 ст. л. посіченої зелені петрушки, 60 г сиру «Моцарела»,
2 ст. л. тертого сиру «Пармезан», 1 артишок, сіль, перець, олія.
Шпинат помити під проточною холодною водою, дати стекти і промокнути рушничком.
Тісто для піци розкачати на стільниці, притрушеній борошном, викласти на деко, змащене олією, і руками зробити невеличкі бортики по краях. Основу для піци змастити томатним соусом. Викласти на тісто шпинат, потім шматочки помідора, зверху — решту овочів і трави. Сири вимішати і притрусити ними зверху піцу, в центрі покласти артишок. Збризнути піцу олією (бажано оливковою) і приправити спеціями для піци та сіллю. Запікати в гарячій духовці (200 градусiв) приблизно 20 хв.
Артишоки — це страва, яку дуже зручно їсти руками: листочки відривають руками, а потім умочують у спеціально приготовлений соус і висмоктують м'якоть. Єдине правило хорошої поведінки, яке не слід забувати в цьому випадку, — висмоктувати м'якоть по можливості безшумно. Тверді листочки артишоку складати на тарілку для відходів.
Коли ж доберетеся до серцевинки, яку слід їсти з допомогою приборів, попередньо вимийте руки у спеціально поданій мисочці з водою.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
