Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Перший крок — теоретичний. Міністерство культури і туризму зібрало в Києві міжнародних фахівців музейної справи. А ті виклали своє бачення, як створити в Україні «Мистецький Арсенал» на території колишнього заводу. Дехто з цієї робочої групи (а до неї входили кращі світові експерти-архітектори, інженери, музейники) вже зараз стверджує, що це буде «наймасштабніше культурне будівництво століття».
На прес-конференції в тому-таки «Арсеналі», приуроченій завершенню робочої сесії, регалії спеціалістів були більш ніж красномовні. Гі Перрі — президент міжнародної архітектурної компанії ІN-VI та професор Вищої школи міського дизайну Гарвардського університету. Він уже не раз був у Києві і розробляв концепції кількох промислових зон, на яких можна побудувати сучасні мистецькі центри. Однією з робіт Гі Перрі була концепція промзони «Теличка» в Києві. «Ми хочемо, — говорить Гі Перрі про «Мистецький Арсенал», — щоб це був унікальний музейний комплекс, аналогів якому в світі немає. Він повинен представити Україну на культурній карті світу. Ми розуміємо, наскільки це відповідальна робота. Саме тому над концепцією працюють кращі фахівці різних галузей». Американка Кара Мак Карті представляє «Пеггі Гугенгейм» — один із найвідоміших у світі Музей сучасного мистецтва: «Ідея створити Арт-арсенал — благородна. «Мистецький Арсенал» має об'єднати кращі музейні колекції України. Територія заводу — ідеальне для цього місце. Адже історія розпочинається з козацької доби. Тут міститься старовинна фортеця часів гетьмана Мазепи, оборонні вали, підземні тунелі».
Запалу іноземних фахівців не може остудити навіть те, що сьогодні на території майбутнього «Лувру» — бараки, ангари, а великий пустир довкола прикрашають іржаві труби та купи сміття.
Маргарет Мей із консалтингової компанії «Lord Inc.» каже: «Цей проект потрібен Україні. Адже відчинить двері перед туристами з усього світу».
Важливо, що до робочої групи були залучені також інвестори. Свої послуги Україні надає корпорація «Лайон інкорпорейтед» — партнер проекту паризького Лувру.
Концепції майбутнього Арт-Арсеналу на сьогодні ще немає. Тобто фахівці зібралися щось будувати, роботи почалися, але що саме зводитимуть — достеменно ніхто не знає. Як говорить Лідія Лихач, радник міністра культури і туризму України, незабаром буде створено веб-сайт «Мистецького Арсеналу». Кожен українець зможе на нього зайти і висловити свої цінні думки на тему, як він бачить «український Лувр». Хто визначатиме найкращу з цих ідей, ще не вирішили: можливо, натхненник проекту — Президент. Або ж таку відповідальність візьме на себе Кабмін. А ось джерела фінансування вже відомі: бюджетне, інвестиційне, благодійне та міжнародні гранти.
Будівництво «Мистецького Арсеналу» пройде під контролем Президента. Адже саме Віктор Ющенко очолює наглядову Раду з питань створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал». У Міністерстві культури і туризму запевняють, що будівництво триватиме п'ять років. Але якісь культурні акції в «Арсеналі» пройдуть уже за місяць-два.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>