Головне — не «проїсти» ті мільярди?

      Позавчора, після завершення аукціону з продажу рекордно дорогого українського підприємства, Фонд державного майна України і компанія «Міттал стіл» почали погоджувати деталі договору купівлі-продажу 93,02 відсотка акцій ВАТ «Криворіжсталь». Про час підписання угоди власне з купівлі комбінату мало бути повідомлено вчора. Політики й аналітики тим часом продовжують коментувати факт безпрецедентного для України аукціону, причому скептики зауважують, що ще треба дочекатися виконання узятих на себе індусом Мітталом платіжних та інвестиційних зобов'язань, а найзатятіші опозиціонери навіть у такій прозорій і блискучій процедурі примудряються знаходити факти... «корумпованості» керівництва держави.

      Якщо вірити синові власника міжнародної корпорації, Аддітії Мітталу, на сьогодні їхня фірма має у своєму розпорядженні вільні кошти в розмірі 2,7 млрд. доларів. Остання сума ліцитатора позавчора була — 24,2 млрд. грн., тобто майже 5 млрд. доларів. Але в «Мітталі» кажуть, що можуть ще взяти кредитів на 5,2 млрд. «зелених», тобто проблем із переказом грошей за «Криворіжсталь» в обумовлений термін бути не повинно. Крім того, ця ж компанія планує придбати також Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, а також пару український шахт із видобутку коксівного вугілля. Водночас навіть якщо з оплатою придбаного «Міттал стіл» держмайна має бути все гаразд, побоювання з реалізацією так званих соціальних пакетів для працівників приватизованих підприємств таки існують. Лакшмі Міттал заявив, що на комбінаті «Криворіжсталь» не буде масових звільнень, але, зазначають експерти агенції «Мартін груп», це дещо не в'яжеться з глобальною стратегією компанії щодо подальшого скорочення промислового персоналу в процесі раціоналізації виробництва, а також із прецедентами досить напружених відносин керівництва «Міттал стіл» із трудовими колективами в Казахстанi, Польщі й ПАР.

      Що ж до думки опозиції, то заступник голови СДПУ(о) Нестор Шуфрич не виключає, що Президент Віктор Ющенко і Лакшмі Міттал заздалегідь домовилися про продаж підприємства (мовляв, не дарма ж вони одного разу бачилися на форумі в Давосі). І навіть у небувалій для України виручцi за приватизоване підприємство Шуфрич знаходить зрозумілі лише йому мінуси. Мовляв, краще було б продати все це діло внутрішнім інвесторам, каже він в інтерв'ю тижневику «Столичные новости».

      Що далі? Американський «Уолл Стріт джорнел» вважає, що позавчораншій аукціон із продажу «Криворіжсталі» стане останнім великим продажем підприємства за час перебування Ющенка на посаді Президента України. Аргументація — недоцільність повторення реприватизаційних кроків. Суперечки з приводу реприватизації завдали надто великої шкоди економіці України, пише впливовий часопис. Йому суперечить секретар Ради національної безпеки і оборони України Анатолій Кінах, який каже, що, по-перше, повторний продаж «Криворіжсталі» мав принципове значення для України після того, як комбінат перший раз був проданий за безцінь, а по-друге, необхідно продати ще Нікопольський завод феросплавів та готувати до приватизації інші підприємства. Що ж до спроможності Міттала, то, каже Кінах, надалі проводитиметься моніторинг виконання зобов'язань власником умов контракту, а також вимог збереження і підвищення конкурентоспроможності підприємства, забезпечення соціальних гарантій його працівників. «Думаю, ця загальновідома світова компанія виконає ці зобов'язання, і результат повністю забезпечить інтереси як держави, так і трудового колективу», — цитує УНІАН секретаря Радбезу.

      І, нарешті, всіх цікавить, куди підуть гроші, отримані за «Криворіжсталь». Один із варіантів відповіді дає міністр фінансів Віктор Пинзеник. За його словами, найефективнішим способом використання 20 мільярдів (із вирахуванням «віддачі» Пінчукові й Ахметову) є «заміщення старих боргів» шляхом погашення раніше взятих державою кредитів і відкриття нових кредитних ліній на вигідніших для держави умовах. Таку думку глава Мінфіну висловив в інтерв'ю «5-му каналу». Він пояснив це тим, що на сьогодні Україна має можливість здійснювати запозичення на вигідніших умовах, ніж раніше: «Приміром, раніше ми брали кредити, за якими платимо 11 відсотків річних, водночас сьогодні ми маємо нагоду брати кредити під 5 відсотків». І така заміна дозволить Україні заощадити значні суми бюджетних грошей.

      Водночас у будь-якому випадку 6,2 млрд. грн. із «криворізьких» грошей підуть на фінансування держбюджету-2005, як це й передбачено законом про держбюджет. Серед інших можливих напрямків використання отриманих коштів Пинзеник назвав бюджетну компенсацію ставок по кредитах комерційних банків, реалізацію деяких інвестиційних проектів, наприклад із будівництва метро або в авіабудуванні, збільшення капіталізації держбанків. Віктор Пинзеник підкреслив: «Головне — надпланові доходи від приватизації не повинні бути спрямовані на фінансування поточних соціальних витрат, що вже пропонують зробити деякі депутати, а лише на разові проекти, які могли б «розігріти» економіку».

ЦИТАТА

      Сергій Тарута, співвласник «Індустріального союзу Донбасу», який брав участь у конкурсі разом з люксембурзьким «Арселором» (одразу після закінчення аукціону):

      — «Мітталу» буде дуже складно виконати всі інвестиційні зобов'язання. Ця ціна (24,2 млрд. грн.) вже аукціонна, а не економічна. А нам приємно, що ми змогли підняти для країни вартість цього підприємства.

      — Тобто ви діяли як спекулянти?

      — Но-но-но!... Ми відповідали за свої слова!..

      — Ви не схожі на дуже щасливу людину.

      — Але я не сильно засмучений! За такі гроші такий товар нам не потрібний!

З інтерв'ю «Українській правді».