«Чапай ще думає...»

      Позавчора ввечері перо Президента знову активізувалося в підписанні кадрових указів. Членами нового уряду стало ще троє чоловіків, з яких двоє — новачки. Міністерство транспорту і зв'язку очолив Віктор Бондар, у Мінфіні глава держави вирішив залишити Віктора Пинзеника, новостворене Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства прийняв Павло Качур.

      Статистику «перепризначенців» міг покращити Євген Червоненко, однак колишній шеф Мінтрансу даремно обривав телефони у приймальні Ющенка. Глава держави хоч і вагався з приводу колишнього «головного вартового» своєї «передвиборчої», але зрештою пристав до думки, що залишати Червоненка в уряді не слід. Адже саме Євгена Альфредовича на пару з Давидом Жванією (екс-МінНС) вважали тими міністрами, які найгірше виконують указівку розділити владу й бізнес. За даними «УМ», новий голова секретаріату Президента Олег Рибачук навіть обіцяв подати у відставку, якщо Жванія та Червоненко збережуть міністерські портфелі. Не зберегли.

      Замість колишнього гонщика (до речі, члена НСНУ) в розкішному хмарочосі Мінтрансу на проспекті Перемоги тепер заправлятиме ВІКТОР БОНДАР. Це ім'я нове на владному олімпі. Достатньо сказати, що Вікторові 5 листопада виповниться лише 30 років. Тобто він є наймолодшим членом Кабміну — молодшим (на півроку) навіть за главу Мінмолодьспорту Юрія Павленка. Досі пан Бондар був першим заступником міністра транспорту  i вважається близьким до Червоненка. Народився він у Ленінграді, у 1997 році закiнчив Нацiональну юридичну академiю у Харкові (прокурорсько-слiдчий факультет) за спеціальністю правознавство, у 2004-му — НТУ «Київський полiтехнiчний iнститут», комп'ютернi науки. Попрацювавши юристом, у 1999-му Віктор став головою правління ВАТ «Донецький м'ясокомбінат», а за рік — віце-президентом ТОВ «Українські комунікації». З вересня 2000 року Бондар працював у секретарiатi Кабiнету Мiнiстрiв (тобто застав там Прем'єра Ющенка), обіймав різні посади, пов'язані з інформаційними ресурсами. Як видно, він більше зорієнтований на зв'язок, а не на транспорт. До речі, нинішній глава «відомства Кірпи» у 2001-му побував на стажуваннi в Канадi, в 2002-му пройшов навчання та сертифiкацiю у Швецiї, в 2002-му — в Іспанії.

      Щодо ПАВЛА КАЧУРА, поки що народного депутата з «Нашої України» (а в парламент він пройшов із Львівщини як мажоритарник; тоді був членом НРУ, зараз — НСНУ), то перед 2002 роком він працював віце-президентом Асоціації агенції регіонального розвитку, ще раніше був заступником мера Львова. За освітою (Львівський держуніверситет) — інженер-механік, тобто до будівництва й житлокомунгоспу має дуже опосередковане відношення. Цікаво також, що Президент, створивши міністерство «під Качура», ще не видавав указів з приводу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, очолюваного Олексієм Кучеренком. За логікою, цей орган мав би влитися в новостворене міністерство, або ж Мінбудкомунгосп повинен постати на базі цієї «контори», що по вул. Димитрова, 24.

      Віктор Пинзеник був перепризначений після тривалих вагань глави держави, пов'язаних зовсім не з сумнівами у професіоналізмі глави Мінфіну, а з позицією його партії — «Реформи і порядок». Як відомо, пеерпісти з попередньої урядової каденції за вісім місяців дуже зблизилися з Юлією Тимошенко, зараз, в основному, консолідуються саме з нею і, певно, на вибори-2006 підуть разом із БЮТ. Розірватися між «розумними» й «красивими» справді важко, об'єднати їх заново — ще важче, і тому в ПРП набирають обертів заклики виключити із партії її голову Пинзеника, який бере на себе відповідальність за вже не «наш» уряд. Але наказ щодо Пинзеника — свідчення якраз не «політичного», а «фахового» вибору в гарячу пору, коли парламентська кампанія накладається на прийняття бюджету.

      І ще один штрих: «УМ» поспішила із зарахуванням в.о. міністра оборони Анатолія Гриценка до когорти вже перепризначених на посадах. Як виявилося, й тут є вагання. І також з урахуванням політичних симпатій Анатолія Степановича до «іншого» «Ю». Але сам Гриценко стверджує, що Президент уже прийняв політичне рішення про його збереження на посаді, зокрема озвучив це ще минулого тижня під час навчання «Реакція-2005» на Житомирщині. Та й, цитує главу оборонного відомства УНІАН, Прем'єр-міністр Юрій Єхануров також «запропонував залишитись на посаді міністра оборони, дав добру оцінку моїй попередній діяльності і підготував подання на ім'я Президента».

      Але станом на 15.00 учора офіційного указу по Міноборони ще не було. Як і по Мінкультури, Мінохоронздоров'я й Мін'юсту. «Безгоспний» також один віце-прем'єрський портфель.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Тривають кадрові «чистки» й призначення також на нижчих рівнях. Президент звільнив Євгена Шага — «людину Тимошенко» ще з «ЄЕСУ» — з посади першого заступника міністра Кабінету Міністрів, «у зв'язку з виходом на пенсію», і поставив замість нього Володимира Павленка, який досі був начальником управління архітектури Чернігівської обладміністрації і займався реконструкцією Батурина.

      У керівництві Держмитслужби «людей Порошенка» — вінничан Василя Вовка і Романа Ганжу — замінили Олександр Федоров (перший заступник голови, досі — начальник Бориспільської митниці) та Олександр Шейко (просто заступник; людина з такими іменем та прізвищем колись очолювала митно-тарифний відділ Національного аерокосмічного агентства й була заступником директора Асоціації сприяння обігу та виробництва алкоголю й тютюнових виробів).