Він приходив до магазину побутової техніки, вибирав річ і отримував у продавця рахунок-фактуру для купівлі товару в кредит. Наступного дня приносив підтвердження з банку про оплату і забирав покупку.
«Продавці вірили шахраю на слово: є паспорт, є підтвердження банку — так званий меморіальний рахунок. Тим більше що дуже хоче людина отримати пральну машину чи пилосос! А умовляти він явно вмів. Тому продавці не вдавалися до перевірки в бухгалтерії, чи ж справді на рахунок магазину прийшли необхідні кошти, — розповідає співробітник центру громадських зв'язків обласного управління міліції Сергій Потураєв. — До всього, шахрай точно розраховував і приходив до магазинів у суботу. Мовляв, у п'ятницю здійснив оплату, гроші, очевидно, надійдуть у понеділок. Що ж йому, — чекати всі вихідні?..»
Таким чином тридцятип'ятирічний харків'янин заволодів двома телевізорами, відеокамерою, пральною машиною, обігрівачами... До речі, сам речами не користувався. Знаходив на ринку продавців побутової техніки, розказував про необхідність раптового виїзду з міста і пропонував забрати нові дорогі товари за півціни. За таких умов запитань не виникало.
Виникли вони у відділі боротьби з відмиванням «брудних» коштів обласного управління боротьби з організованою злочинністю, коли туди надійшла оперативна інформація про таку цікаву торгівлю. І незабаром затриманий шахрай сам ділився своєю методикою з правоохоронцями. За словами начальника відділу УБОЗ Олексія Сахненка, зловмисник використовував паспорт сумчанина, що був загублений чи й украдений минулого року в Харкові. Вклеїти туди власну фотокартку не коштувало великої праці. А ось щоб підробляти меморіальні рахунки, чоловікові доводилося щоразу їхати до Харкова, до перевіреної комп'ютерної техніки. Але шкурка, як бачимо, вичинки вартувала: суму він отримав немалу.
Треба віддати належне: не всі продавці повiрили пройдисвiту. В деяких магазинах цілком незнайомому покупцеві відмовляли у видачі товару до реального надходження реальних грошей. Тоді він чемно вибачався і просто йшов геть. Бо ж досвід мав чималий.
Як з'ясувалося після встановлення особи шахрая, із Сумами його зв'язує кримінальне минуле. 1997 року він вже був там засуджений за таку собі «дрібничку», як... продаж заводу. Тоді так само йшлося про підробку документів, що дало змогу шахраю майже повністю розпродати заводське майно.