Подвійна відставка на тлі психологічного терору

      Анатолій Матвієнко — тепер уже колишній голова Ради міністрів Криму. Він удруге в новітній історії добровільно і вмотивовано полишає лави політичної партії з етичних міркувань (у першому випадку, наприкінці 90-х, це був вихід із ним же створеної проурядової НДП). І вдруге, знову ж таки через те саме, — з посади керівника виконавчої регіональної влади. У 1997 році, нагадаємо, Матвієнко заявив Президентові Леоніду Кучмі, що «Лазаренко — злодій і має піти у відставку». Нині ж, після п'яти місяців перебування у кріслі голови уряду АРК, Анатолій Сергійович зробив подання про відставку тепер уже Президенту Ющенку: як уже писала «УМ», Матвієнко мотивував це тим, що позиція очолюваної ним УРП «Собор» «під час визначального голосування не підтримувати кандидатуру Юрія Єханурова є зрадою національних інтересів».

      Також Анатолій Матвієнко позавчора заявив: «Із великою часткою ймовірності сьогодні можна говорити про те, що в Автономній Республіці Крим готується «корупційний переворот», який ставить завдання кардинально змінити принципи здійснення владних повноважень в АРК, встановити на місці конституційної Ради міністрів закриту тіньову структуру, обрану зі зручних для маніпуляції людей, що є зрадою інтересам Криму і України». За словами прем'єра, в цей переворот «шляхом спроб прямого підкупу частини депутатів, шляхом шантажу насильно втягується Верховна Рада Криму». Принаймні «за участю частини керівництва ВР проводяться таємні збори, на яких розробляються юридичні засади закріплення корупційної конфігурації влади в Криму». Матвієнко стверджує, що в автономії відбувається системне протистояння між урядом та цілою низкою кримінально-фінансових груп, що мають прикриття у представницьких і правоохоронних органах республіки. «Причина протистояння полягає в тому, що нинішній уряд (Матвієнка) намагається зробити економіку автономії прозорою, вивести з тіні фінансові потоки, навести лад у ключових галузях економіки. І постійно наражається на запеклий опір кримінальних груп, які впродовж довгих років систематично розкрадають ці галузі, перетворюючи Крим на один із найбідніших регіонів України».

      З огляду на це, є ще одна оцінка відходу Матвієнка з Криму: таким чином він уникнув принизливої процедури публічного «шмагання» в сесійному залі ВР півострова під приводом обговорення позачергового звіту автономного уряду. А що депутати місцевого парламенту, так би мовити, «жадали крові» прем'єра, жодного сумніву не було.

      Напередодні, 16 вересня, на спільному засіданні шість постійних комісій Верховної Ради АРК ініціювали питання звіту Радміну. Обумовлювали це начебто цілим «букетом» його промахів, а саме: грубими порушеннями законодавства в бюджетній сфері, земельних правовідносинах, втручанням у повноваження органів місцевого самоврядування в питаннях тарифної політики і використання земельного ресурсу. Однак замість конструктивної роботи з постійними комісіями, як сказано у спеціальній заяві президії ВР, урядовий чільник через ЗМІ заявив про «спробу корупційного перевороту», звинувативши в його підготовці саме парламент.

      Проте все ж прорахувалася президія, пояснивши «цинічну» і «бездоказову» заяву прем'єра його бажанням залишитися при владі. Бо, як уже відомо, в той самий день Анатолій Сергійович сам попросив відставки — у Президента. І знову викликав певне роздратування у депутатів, бо проігнорував усталену кадрову процедуру, не направивши спершу заяву до секретаріату ВР.

      Тому, зрозуміло, «алаверди» депкорпусу було цілком передбачуване. Адже навіть місцевим «помаранчевим», які не відчували особливих симпатій до столичного варяга, не припала до душі його відчайдушна «гра». Наприклад, лідер місцевої організації Всеукраїнського громадського об'єднання «Наша Україна» Валерій Пробий-Голова прямо назвав її намаганням «уникнути відповідальності».

      І тим не менше, попри зовнішній антураж у вигляді знамен, гасел та кількох сотень мітингувальників під стінами парламенту, не кажучи про попередній «обмін ударами» у мас-медіа, відставка Анатолія Матвієнка була прийнята напрочуд тихо і буденно. Учора обійшлися навіть без обговорення в сесійній залі. Спікер Борис Дейч лише повідомив, що питання погоджено з Президентом Віктором Ющенком. І депутати 88 голосами із 93 присутніх лише офіційно його «дооформили».

      Колишньому прем'єру не відмовили в останньому виступі з трибуни. Звертаючись до ВР, Анатолій Матвієнко зазначив: «Моє бажання боротися за прем'єрство в Криму в умовах виходу з партії грало б не на авторитет Президента і не на авторитет у ваших очах. Оскільки Президент щиро бажав мене всіляко підтримати (на посаді) й готовий був рішуче діяти. Після свого рішення я попросив учора Президента не робити цього. На мій погляд, сьогодні, коли зрада вбиває Україну, потрібно було не від Президента чекати підтримки, а підтримати Президента, підтримати Україну, не допустити підштовхування до безодні».

      Хто стане наступником Матвієнка біля керма уряду автономії, парламент вирішуватиме найближчими днями. Поки що в кулуарах називають прізвища п'яти-шести кандидатур. Усі вони із місцевих депутатів.

      P.S. За даними «УМ», Віктор Ющенко може запропонувати Анатолієві Матвієнку посаду віце-прем'єр-міністра в новому Кабінеті Міністрів України. Можливо, це буде пост «віце» з питань регіональної політики, про заснування якого у «тронній» промові в парламенті позавчора говорив кандидат у прем'єри Юрій Єхануров.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Центральний провід Української республіканської партії «Собор» закликає Анатолія Матвієнка відкликати заяву про складання обов'язків голови партії УРП «Собор» та вихід із лав партії. За таку ухвалу керівний орган «соборян» проголосував одностайно. Як зазначено в документі, керівництво партії пов'язує появу цієї заяви з подальшим загостренням протистояння поміж частинами єдиної колись команди Майдану. «За цих умов Анатолій Матвієнко як моральний політик, щиро відданий національним інтересам, був поставлений у становище заручника і мусив зробити надзвичайно тяжкий для себе вибір поміж командами, примирення яких він щиро прагне. Цей вибір Матвієнко мусив робити в умовах психологічного терору, який розгорнули проти нього кримінальні кримські клани за потурання окремих посадових осіб у Києві», — йдеться у відозві центрального проводу. Що ж до непідтримки «соборянами»-парламентаріями, які є членами фракції БЮТ, Юрія Єханурова, ЦП вважає, що 20 вересня депутати від УРП «Собор» діяли, виходячи з власного розуміння національних інтересів України.